Провидна тема повисти кайдашева семья

А) маруся кайдашиха. она была трудолюбивой и ловкой, но постепенно, когда «терлась вокруг господ», стряпая для них, научила манерности, льстивости, лености. душа ее в плену мелкособственнической психологии: мотрини родители богатые, а потому достойны уважения, а мелашчине бедные, можно и пренебрегать ими. это на первый взгляд. а как заглянут в дом, то можно убедиться: она не только не бережет мир, а и разрушает его в семье. б) мотря. (карп полюбил мотрю не за полные сундуки добра, а захарактер, за внешность. и «брикливисть» мотри оборачивается в семейных ссорах эгоизмом, грубостью, жадностью, неуважением ко всеи родне. даже детей и мужчин она одевала в короткие рубашки и штаны, так как на них, хотя это было смешно и оскорбительно. в) мелашка. мелашку сначала ввели в заблуждения внешние признаки благосостояния: большой дом, благосостояние. и за этой картиной быстро открылась для нее страшная правда: там нетлюбви. некоторое время держалась она любовью к лавринуа и его ласке. тем не менее не выдержала и она. когда она венулась домой из киева, она больше не была той поэтической мелашкою, которой весь мир . она ссорится с мотрей, она теряет прекрасные душевные качества. община села семигори. обычно община диктует моральные залоги, так как в неи живет народная мораль. так было когда-то. теперь каждый делит общее дело по принципу: разве мне одному это надо. так совершают с тем горбом возле кайдашевоа дома, об который все ломали телеги. конечно, ссоры кайдашев все , тем не менее разве и они сами не такие? легко говорить о чужих проблемах. а о своих что и говорить. об этом свидетельствует баб палажки и прасковьи. быт в их мировоззрении давно уже преобладает мораль. такое следствие социальных сдвигов и влияния собственности на общество. общественное направление в решении проблемы жизни народа. факты общественно-бытовой жизни народа , что собственность искажает характеры и мировоззрение людей, но еще больше то социальное устройство, при котором человек теряется и деморализуется в борьбе за материальное

Тема повісті івана нечуя-левицького " кайдашева сім'я" : показ української родини в умовах занепаду патріархального способу життя, змізерніння української душі.         ідея твору : утвердження національно-етичних та загальнолюдських цінностей.  

Відома казка Емми Андрієвської про країну Яян загадкова і не до кінця зрозуміла. У ній розповідається історія молодого хлопця, який потрапив в раніше невідому для неї країну, з якої ніхто не хотів вибратися. Втекти з цієї країни було, на перший погляд, дуже просто, але на практиці зробити цього ніхто не міг.

Місцеві жителі могли вимовляти лише слово “Я”, а для виходу було необхідно сказати “ти”. Але хлопцеві вдалося зробити це, він сказав слово “ти” і зміг покинути це дуже дивне місто.

Дуже непросто зрозуміти, що ж насправді. ОСТОРОЖНО МОГУТ БЫТЬ ОШИБКИ!

«дід андрій вважав своїм обов’язком привчити павлуся до лицарського ремесла. вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. часом оповідав йому про запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «здається, не було нічого такого, чого б павлусь для гані не зробив». • «павлусь підніс вгору свого та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «павлусь дивився на те все наляканими очима. йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «його огорнув страх. у його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». непорадний: «козакові соромно плакати, ось що. виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». «у павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в спасівці». «злодії, пси, чорти! ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! ось тобі, ось тобі! — тепер павлусь отямився. він перший раз убив людину. йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. його взяв на руки степан і став відтирати». і він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. як її поганці та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». «хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без і? » «дідусева наука стала йому в пригоді. “ось це великий віз, а ця зоря над нами — то показує північ. ну, навпроти неї мусить бути південь»». недоля: «як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». «хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. в нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі спасівки. тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється». «продав ти мене, юдо, бог тебе певно покарає. вони мене завезуть в крим, то, може, й сестру легше знайду». « татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. він був тямущий, і татари не могли надивуватись. хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно». «ні, не прийму! і моєї християнської не хоч і повісьте. пощо мені опісля в смолі горіти». «внизу, в челядній, вибили павлуся так, що зі спини аж кров потекла.