План до вірша "буря на чорному морі"

Думи — жанр української народної поетичної творчості. виникнення думи відносять приблизно до середини 15 ст. поява думи була пов'язана з розгортанням героїчної боротьби української народу проти татарсько-турецьких, а потім польсько-шляхетських загарбників. думи відіграли значну роль у боротьбі українського народу за соціальне й національне визволення. думи характеризуються відсутністю строф, дієслівним римуванням, імпровізаційністю, їм властиві стала композиція, розгорнутий сюжет, повільна епічна розповідь, постійні епітети тощо. виконують думи переважно професійні народні співці — кобзарі чи бандуристи мелодійною декламацією-речитативом, під акомпанемент кобзи, бандури, рідше ліри. корінням думи сягають періоду київської русі, її героїчного епосу. думи тісно пов'язані з іншими жанрами українського фольклору — історичними піснями, голосіннями, казками тощо. найдавніша згадка про виконання думи належить до 16 ст. про думи повідомляє польський історик-хроніст с. сарницький. перший запис думи («козак голота») — відноситься до кінця 17 ст. відомо понад 50 сюжетів думи у більш як 300 варіантах. до найдавніших належать думи про боротьбу українського народу проти татарсько-турецьких загарбників: «козак голота», «самійло кішка», «маруся богуславка», «втеча трьох братів із города азова, з турецької неволі» та ін. у думах цього циклу народ створив образи колективного героя-борця, захисника рідної землі. до думи періоду визвольної війни 1648—54 належать «хмельницький та барабаш», «перемога корсунська», «білоцерківський мир і нове повстання проти польської шляхти», «богдан хмельницький і василій молдавський (похід в молдавію)» та ін. у них реалістично змальовано перемоги українського народу над польсько-шляхетськими військами, створено образи запорізьких козаків, оспівано мужність селянсько-козацьких військ, їхніх полководців — б. хмельницького, м. кривоноса, і. богуна, д. нечая та ін. у думах відображено соціальну нерівність, класове розшарування українського суспільства. поширеними були думи про класову боротьбу («козак нетяга фесько ганжа андибер»), на соціально-побутові теми («козацьке життя» та і серед виконавців думи — плеяда талановитих кобзарів: о. вересай, м. кравченко, а. шут, п. носач, т. пархоменко, п. ткаченко, ф. кушнерик, і. кучугура-кучеренко, є. мовчан та багато ін. інтенсивне записування й видання думи припадає на 19 ст. українські думи вперше опублікував м. цертелєв («опыт собрания старинных малороссийских песней». спб, 1819). визначне місце в записуванні, виданні й дослідженні думи посі м. максимович, м. костомаров, і. срезневський, п. житецький, i. франко, м. лисенко. ідеї, сюжети, образи, деякі поетичні особливості думи використано в творах к. рилєєва, м. гоголя, т. шевченка, м. старицького, м. рильського, п. тичини, п. панча.

Михайлик це звичайний хлопец з бідної сім'ї , але що ж мені у ньому сподобалося?

На сам перед мене зачепила його велика тяга до знань. Його ходіння вчитися легко можна побачити у творі, адже ,якщо він би не хотів вчитися , тоді б він сидів у дома і виправдовувався відсутністю чобіт, а так ми бачимо що він готовий терпіти навіть наслідки однокласників заради відкриття нового. Також Михайлик мені сподобався за його велике серце.  Його милосердність також можна побачити у творі, коли він замість того щоб обміняти гарбузове насіння на книгу про яку він так довго мріяв , він дав частину насіння жінці та її сину які жебракували , а замість омріяної книжки отримав казки.Я вважаю , що цих двох прикладів достатньо , щоб пояснити , що  я люблю Михайлика за його спрагу до знань та за милосердність якої так не вистачає багатьом людям.

Объяснение:

PS: это все на что хватило моей скудной фантазии.

Мій найулюбленіший вид календарно-обрядових пісень це колядки та щедрівки – Твори архаїчні (язичницькі), час їх виникнення не з’ясований. Між цими творами щодо змісту немає принципової різниці. Але ці пісні за часом виконання ніколи не змішувалися: колядки співалися з 24 грудня по 1 січня, колядували переважно хлопці; щедрівки співалися під Новий рік, щедрували переважно дівчата й діти.

У цих піснях висловлювалися побажання щастя, здоров’я, багатого врожаю в наступному році. Колядки та щедрівки виконувалися хором.