Написати твир на одну з вибранних вам тем 1)слово про похид игорив - шедевр свитовои 2)слово про похид игорив - велична пам ятка нашого народу 3)похид игоря святославича на половцив
кожний народ, що створив дійсно велику цивілізацію, має у своїй скарбниці епічні твори, що зберегли історію, характери та звички, дух предків, ідеали нації, які пройшли випробування віками і тисячоліттями. у триєдиної гілки слов'ян, що складали київську русь, таким твором є "слово о полку ігоревім". воно було створено у неспокійні часи формування слов'янської державності, потім на довгі віки була втрачена. але твори, що вилилися з глибини народної душі, не гинуть. справжнім дивом, але й історичною закономірністю, було друге відкриття "" напередодні вітчизняної війни 1812 року, коли знов виникла необхідність спертися на загальнонародний дух. "слово о полку ігоревім" — ліричний і героїчний твір. поезія та героїка єдиним потоком злилися в ньому. це не літопис, що тільки реєструє події. сама ж така подія не зовсім звична тема для епосу. не завоювання, не перемоги, а невдалий похід князя ігора новгород-сіверського став для автора "слова" приводом для висловлення гірких, просякнутих любов'ю та болем роздумів про рідну землю, її нинішнє та майбутнє. рядова воєнна невдача дала змогу з небувалою натхненністю висловити ідею єдності, без якої загине, буде пошматована загарбниками рідна земля. починається "" із заклику до співців розповісти про похід "князя ігоря, ігоря святославича" не за старими поетичними канонами, а правдиво і точно. і ллється пісня про давніх лицарів-воїнів, хоробрих, загартованих, що змалечку звикли до ратного життя. "а мої ті куряни-воїни вправні, під трубами повиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані" всеволода автор називає "буй-туром", могутнім і славетним воїном. ігор — молодший, але теж відважний воїн іде зі своїм військом на половців. початок походу переслідують страшні віщування — сонячне затемнення, дивовижна поведінка тварин, гроза. над військом кружляють хижі птахи, наче очікуючи загибелі воїнів. але ігор каже: "лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути". з такими воїнами, як русичі, честю буде і перемога — "напитися шоломом з дону", — і славна загибель. двічі зустрілися русичі та половці. у першій сутичці руські воїни перемогли, узявши багато здобичі. але ігор хоче продовжити похід на ворога, хоче визволити від нього рідну землю. другий, страшний бій попереду. образи великої поетичної сили автор "" використовує, щоб розповісти про нього. криваві зорі віщують велике побоїще, чорні хмари затьмарюють, ніби чотири сонця, чотирьох князів. наче грім із дощем зі стріл, сунуть з дону половецькі війська. ріки змутніли, земля гуде, а над полями стоїть курява — це половці ідуть, "од дону і од моря і зо всіх сторін руські полки обступили". і почалася велика битва. але замало було русичів, не підтримали їх інші князі — і полягло військо ігоря та всеволода, а ігор потрапив у полон. йому вдалося втекти, одинадцять діб він іде, ховаючись від ворогів. тут автор "" робить несподіваний хід. ігор повертається без перемоги, без здобичі, але по всіх містах його зустрічають, як переможця, а в києві дзвонять великі дзвони. це свідчить про симпатію автора до людини, яка, незважаючи на безнадійність справи, продовжує боротьбу. "слово о полку ігоревім" — не тільки коштовний камінець зі скарбниці світової культури. це вічна поезія слов'янської землі, вічне прагнення до волі і заклик до єдності у боротьбі.
ivanov568
31.05.2021
Расска́з или нове́лла (итал. novella — новость) — основной жанр малой повествовательной прозы. автора рассказов принято именовать новеллистом, а совокупность рассказов — новеллистикой. рассказ или новелла — более краткая форма художественной прозы, нежели повесть или роман. восходит к фольклорным жанрам устного пересказа в виде сказаний или поучительного иносказания и притчи. по сравнению с более развёрнутыми повествовательными формами в рассказах не много действующих лиц и одна сюжетная линия (реже несколько) при характерном наличии какой-то одной проблемы.
ntyremsk1
31.05.2021
Наталка та гриргорій перетнули кордон. пройшовши декілька верств вони поселились у містечку гуляні. пес так і не повернувсь. шкода пса, але наталка і григорій зажили мирним життям. збудували собі хатку, завели собі є господарство. вони жили звичайним сільським життям. наталка влаштувалась дояркою, а григорій працював на сталеварному заводі минали роки, а молоді невдовзі втомились від такого життя. одного дня вони вирішили повернутися додому. в ранці вони вирушили до дому, вони йшли декілька ді і ось вони вже біля власного будинку, все поросло бур`яном, молоді запідозрили щось неладне. зайшовши всередину вони не знайшли ні живої душі. від найблищих мешканців вони дізналися правду про долю своїх батьків: тих стратили за переховування контрреволюціонері обурений григорій, знаючи про лісових повстанців, вирішує їхати в західну україну. там він вступає до лав з перших днів він бачив зверхнє ставлення до нього вояків, однак він потоваришував з одним з чому б се так запитав він у побратима? - все просто, -той відпові ти не їхніх арійських кровей, не з західної україни ти родом, то й не люблять тебе, а мене тобі складно було і в вояках, презріння вояків погіршувало настрій, до наталки теж відносились погано, вона, живучи протягом багатьох років у сибіру, здобула акцент відмінний від українського. напередодні однієї з ночей товариш розбудив григорія. -чого тобі? / -вставай, бери жінку та тікай? /- та що трапилось? /- наш командир дізнавсь про твоє походження, а власне неукраїнське походження твоєї жінки. тікай, завтра вранці планується ваш розстрі хутко зібравшися григорій разом з наталкою тікали вночі, коли всі а ось і їде якийсь потяг, вони й застрибнули в в потягу їхали радянські робочі. - здраствуйтє рєбята, ви откуда? /- от упа, оні нас хотєли расстрєлять./ -вот сволота, руский народ унічтожить рєшили. но ничего покажєм ми ім. а ви куда собствєнно направляєтє це питання змусило григорія замислитись. але в нього не було вибору, оскільки всі проти нього відвернулись, але найбільше його розізлили патріоти, захисники україни, які хотіли його розстріляти. наталка знала добре російську та і він вивчив, оскільки в китаї вони поселились в тій області де жили росі все ж григорій відповів- нє знаю куда, хотім воєвать с упа/- дєло говорітє, ми вам так григорій став польовим офіцером, наталка не відставала від нього. одного разу наталка отримала тяжке поранення і вже не змогла воювати. вона згодом вилікувалась і ніде більше не працювала окрім власного під час операцій проти упа григорій отримав чимало орденів. за те що він "перевиховався", його не було розстріляно, а навпаки він просувався по службі і ось він вже майор. майор многогрі він отримав посаду, яку колись займав його лютий він був надзвичайно здивований, коли отримав майора, бо згадав свого кривдника. "життя непередбачувана річ"-подумав ві ось так і в житті, буває моральне буває суттєве переродження особистості, її свідомості буває дане переродження в позитивному аспекті, а буває й у вигляді моральної деградації, яка є викривленням свідомості.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написати твир на одну з вибранних вам тем 1)слово про похид игорив - шедевр свитовои 2)слово про похид игорив - велична пам ятка нашого народу 3)похид игоря святославича на половцив
кожний народ, що створив дійсно велику цивілізацію, має у своїй скарбниці епічні твори, що зберегли історію, характери та звички, дух предків, ідеали нації, які пройшли випробування віками і тисячоліттями. у триєдиної гілки слов'ян, що складали київську русь, таким твором є "слово о полку ігоревім". воно було створено у неспокійні часи формування слов'янської державності, потім на довгі віки була втрачена. але твори, що вилилися з глибини народної душі, не гинуть. справжнім дивом, але й історичною закономірністю, було друге відкриття "" напередодні вітчизняної війни 1812 року, коли знов виникла необхідність спертися на загальнонародний дух. "слово о полку ігоревім" — ліричний і героїчний твір. поезія та героїка єдиним потоком злилися в ньому. це не літопис, що тільки реєструє події. сама ж така подія не зовсім звична тема для епосу. не завоювання, не перемоги, а невдалий похід князя ігора новгород-сіверського став для автора "слова" приводом для висловлення гірких, просякнутих любов'ю та болем роздумів про рідну землю, її нинішнє та майбутнє. рядова воєнна невдача дала змогу з небувалою натхненністю висловити ідею єдності, без якої загине, буде пошматована загарбниками рідна земля. починається "" із заклику до співців розповісти про похід "князя ігоря, ігоря святославича" не за старими поетичними канонами, а правдиво і точно. і ллється пісня про давніх лицарів-воїнів, хоробрих, загартованих, що змалечку звикли до ратного життя. "а мої ті куряни-воїни вправні, під трубами повиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані" всеволода автор називає "буй-туром", могутнім і славетним воїном. ігор — молодший, але теж відважний воїн іде зі своїм військом на половців. початок походу переслідують страшні віщування — сонячне затемнення, дивовижна поведінка тварин, гроза. над військом кружляють хижі птахи, наче очікуючи загибелі воїнів. але ігор каже: "лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути". з такими воїнами, як русичі, честю буде і перемога — "напитися шоломом з дону", — і славна загибель. двічі зустрілися русичі та половці. у першій сутичці руські воїни перемогли, узявши багато здобичі. але ігор хоче продовжити похід на ворога, хоче визволити від нього рідну землю. другий, страшний бій попереду. образи великої поетичної сили автор "" використовує, щоб розповісти про нього. криваві зорі віщують велике побоїще, чорні хмари затьмарюють, ніби чотири сонця, чотирьох князів. наче грім із дощем зі стріл, сунуть з дону половецькі війська. ріки змутніли, земля гуде, а над полями стоїть курява — це половці ідуть, "од дону і од моря і зо всіх сторін руські полки обступили". і почалася велика битва. але замало було русичів, не підтримали їх інші князі — і полягло військо ігоря та всеволода, а ігор потрапив у полон. йому вдалося втекти, одинадцять діб він іде, ховаючись від ворогів. тут автор "" робить несподіваний хід. ігор повертається без перемоги, без здобичі, але по всіх містах його зустрічають, як переможця, а в києві дзвонять великі дзвони. це свідчить про симпатію автора до людини, яка, незважаючи на безнадійність справи, продовжує боротьбу. "слово о полку ігоревім" — не тільки коштовний камінець зі скарбниці світової культури. це вічна поезія слов'янської землі, вічне прагнення до волі і заклик до єдності у боротьбі.