Как звали дочку тугара волка из " захар беркут " ?

казки — віддзеркалення народної мудрості. усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. ці захоплюючі оповіді нам перші життєві уроки.

казки вчать любити та цінувати працю .казки навчають сміливості. тільки відважні герої досягають своєї мети. герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.

  любов до прекрасного.

помер мономах 19 травня 1125 р. в 73 році життя. прожив більш-менш стільки, що ярослав мудрий, але на великокняжому столі просидів (формально) тільки дванацять літ. фактично, то на широкій арені української політики виринув він іще за життя свого батька й вже тоді виявив стільки енергії, що не було сумніву, що він, а не хто інший з князів стане в очах громадянства справжнім ідеалом князя-володаря. літопис називає його «благовірним, христолюбивим, великим, чудним, святим і добрим». але тими прикметами не вичерпується характеристика мономаха так само, як мало що нам говорить про цього володаря, войовника й дипльомата похвала духовенства, мовляв він «любив митрополитів, єпископів та чорноризців». це була прикмета всіх розумних князів, що хотіли забезпечитися проти опозиції з боку всевладного духовенства. мономах, це була надто багатогранна особистість, щоби її можна охопити одним реченням чи сухим вичисленням прикмет, як це робить літопис. куди краще характеризує себе сам мономах у своїм «поученню дітям», що є життєписом мономаха, прибраним у дуже цікаву, приповідну форму.