Іть написати розповідь на тему тепло моєї родини

сім'я - найважливіші і близькі люди для мене. вони завжди вислухають мене і . рідні ніколи не зрадять, будуть на твоєму боці, що б не трапилося.      моя сім'я найкраща на світі! моя мама - найрідніша людина для мене - вона мене виростила, виховала з усією материнською любов'ю. я ніколи не забуду її турботу про мене. мій тато - мій учитель. він навчив мене всьому, що я знаю. без нього я не вмів би їздити на велосипеді і навіть вбивати в тену цвях. я вдячний своїм батькам за те, що вони виростили мене таким, який я є.    любіть свою сім'ю! це найдорожчі люди у вашому житті! нема нічого, краще, ніж сім'я - ніякі багатства не замінять любовю рідних! моя сім'я дуже дружна. ми різні, але завжди намагаємося зрозуміти один одного і у важку мінуту.ми всі любимо один одного і ємо один другу.конечно як і в будь-який інший родині у нас трапляються розбіжності і невеликі сори, але ми долаємо їх завдяки взаімопоніманію.родітелі переймаються про мне.оні дарують мені тепло і ласку, а я в свою чергу всіляко намагаюся їх не засмучувати і іть.друг за одного ми завжди стоїмо горой.вот така у нас дружна сім'я

Яоправдую смерть катерини,бо в її житті не було сенсу. її вигнали з дому рідні батьки,коханий обманював її а вона щиро в це вірила бо була закохана.покинув її коханий  та коли вона всеж таки зустріла його він відвернувся од неї,зробив вигляд що вони не знайомі.катерина розуміла ,що тим що  вона зробила помилку в своїй молодості,а саме ночувала з москалем, цим самим вона зіпсує життя своєму синові,бо коли на селі почали розходитися плітки малого івана вже почали цькувати,називати байстрям та дитиною покритки.тож вона вирішила піти на самогубство щоб не псувати життя рідним,а також тому що її у цьому житті нічого не тримало,вона втратила все що могло бути сенсом її життя: честь,родину,улюблену домину.

Іди ж, шукай у москві свекрухи. не слухала моїх річей, то її послухай. іди доню, найди її, найди, привітайся, будь щаслива в чужих людях, /97/ до нас не вертайся! не вертайся, дитя моє, з далекого а хто ж мою головоньку без тебе сховає? хто заплаче надо мною, як рідна дитина? хто посадить на могилі червону калину? хто без тебе грішну душу поминати буде? доню моя, доню моя, дитя моє любе! іди од » ледве-ледве поблагословила: «бог з тобою! » — та, як мертва, на діл обізвався старий батько: «чого ждеш, небого? » заридала катерина, та бух йому в ноги: «прости мені, мій батечку, що я наробила! прости мені, мій голубе, мій соколе милий! » «нехай тебе бог прощає та добрії люде; молись богу та йди собі — мені легше буде».