Моє враженя від прочитаногоз твору пригоди чорного кота лапченка описані ним самим

сила краси безмежна… вона здатна перевернути відчуття, надихнути на нові звершення та подарувати низку приємних вражень. можна милуватися і захоплюватися звичайними речами: сходом сонця, квіточкою кульбабки, посмішкою сусіда чи навіть незвичайною формою камінчика на дорозі. можна отримувати від усього цього позитивні враження і дарувати їх іншим.

мабуть, на підсвідомому рівні, кожна людина прагне до прекрасного. відомі непоодинокі випадки, коли витвори мистецтва були здатні змінити долю, а прекрасні природні ландшафти – заспокоювали у хвилини розпуки та надихали до життя.

малечі з дитинства прищеплюють любов до прекрасного, адже це запорука розвитку естетичних смаків, це шлях до добра і гарних вчинків. людина, що захоплюється красою навколишнього світу не може бути злою, вона націлена та творчість а не на руйнування.

люди намагаються оточити себе прекрасними предметами у побуті, обирають найгарніші речі, щоб прикрасити себе, звертають увагу на те, що милує око, і все це – заради краси. нажаль, не всі розуміють, що краса буває різною. зовнішні прояви краси не здатні вплинути на покращення життя у світі, найцінніша – внутрішня краса. найкрасивіша та людина, у якої гарна душа. такі люди наділені найкращими якостями, які до себе увагу: вмінням співпереживати,  добротою, щирістю, відданістю. такі люди здатні подарувати оточуючим відчуття насолоди красою, бо саме такі прояви цієї якості і здатні врятувати всесвіт.

треба старатися бути красивим душею, мати потяг до досконалості. це стремління повинне бути постійним, а не тимчасовим, для того, щоб по вихвалятися своїми гарними якостями. якщо кожна людина, намагатиметься додати до життя, хоч крапельку прекрасного, світ зміниться на краще. щезнуть горе, війни та злидні. і тоді, дійсно, рятівником світу стане краса.

Був морозний день скрізь іскрикся сніг.миколка й оленка вийшли на вулицю.друзям стало шкода птахів і вони змайстрували годівницю.вони прийшли в ліс,а там така ! скрізь іскрився морозний сніг. дерева і кущі були вкриті снігом.вони довго шукали місце де повісити годівницю і вирішили повісити на старім дубі.вони обережно повішали їдальню й сіли.годівничка весіла нерухомо поки не прилетіли перші гості це були горобці, снігурі, синиці,вони ласували і ніби дякували своїм спасителям.товариші спостерігали за ними і роздумували як вони пернатим друзям