Характеристика наталки полтавки в творі котляревського 1 походження героя 2опис завнішності 3 риси характеру 4 як ставляться інші герої до неї

І. котляревський. «наталка полтавка». наталка як уособлення кращих рис української жінки. роль і функція пісень у драмі  мета: охарактеризувати образи п’єси наталки, петра, миколи; з’ясувати роль і функцію пісень у творі; розвивати вміння відстоювати людську гідність, власні принципи; грамотно висловлювати свої думки, почуття; робити висновки, узагальнення; виховувати почуття гордості за національну культуру; прищеплювати любов до театру, інтерес до наслідків особистої праці.

Так, Климко однозначно є прикладом для мене.Коли я читав повість Григора Тютюнника "Климко", я був дуже вражений сміливістю та кмітливістю головного героя. Хлопчик Климко жив у страшні часи війни. На його долю випало дуже багато труднощів, але він як міг долав iх та допомагав іншим. Він подолав сотні кілометрів, коли пішов за сіллю, бо ї можна було вименяти на харчі і врятувати друга і вчительку з немовлям від голодної смерті. Климко постійно ризикував своїм життям, але все одно робив усе, щоб до людям. Мені дуже шкода, що у кінці повісті Климко загинув.

Дума про марусю богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. це була тяжка доба для україни.  особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки марусі богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття.  як засвідчують історичні документи, втікати з неволі могли переважно чоловіки. українські жінки ж, які потрапляли до полону, могли звільнитися з ненависного рабства тільки під час козацьких походів. доля українських бранок була трагічною. полонянки тужили за рідною землею і нерідко, прагнучи помститися своїм поневолювачам, гинули.  маруся богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. про походження марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті богуславі в сім'ї священика. мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в туреччині, землю українську називає «наша». недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на великдень (найбільше християнське свято). прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам.