Нужна написать сочинения на тему "проблема народу та вождя в поемi мойсей"

Проблема вождя и народа в поэме ивана франко "моисей"лебединой песней великого ивана франко, проникнутой высокой патетикой чувств, полной сложных и глубоких размышлений поэта о судьбе своего народа, о роли пророка и вождя, о своей жизни и слово, посеянное в душах людей, стала поэма «моисей». народ мой, расстроен, разбит,как паралитик то на роздорожжу,человеческим презрением, будто струпом покрытый. это о нас, о нашем народе и украине предвещает большой пророк. он ставит перед нами болезненные правдивые вопрос: неужели тебе бы не суждено дело,что бы выявило сил твоих необъятность? такими же горькими и истинными были слова моисея, когда он обращается к еврейскому народу, что разуверился в своих силах. этот великий пророк угрожает и плачет, ненавидит и безмерно любит тех, кто выгоняет его вон. извечная трагедия неприятие и непонимание народом своего вождя. и сердце его рвется от карающего грома проклятий, жуткого сожалению, от огромного неизреченной любви к израилю. в израиль! если бы ты знал,чего в сердце том полно! если бы знал, как люблю я тебя! как люблю неописуемо! ты мой род, ты ребенок мой,ты вся честь моя и слава злой дух пустыни испытывает силы моисея, обвиняя его в том, что вывел народ из рабства, чтобы самому не быть рабом, а затем стать фараоном душ человеческих. но совесть пророка чистая, потому что он действительно слуга народный, «душа души его». но когда моисей на мгновение теряет веру в правильность своих поступков, наступает его смерть как вождя и божья кара: нога моисея так и не ступит не землей палестины, он только увидит издалека.но смерть его пробудит те большие силы, дремавшие в душе народа. потеряв пророка, люди испытывают страшное духовное сиротство. обещанный народу край - не «сокровища земли», а «сокровища духа», которые с «нелюдей ленивых» создадут «людей-героев». и теперь из массы народной, порожденный ее духом, появляется новый вождь иегошуа, который и поведет народ по этому пути.так творил франко мощный образ пророка. народ предстает в поэме, как масса, как образ с единственным лицом (за исключением авирона и дафана). смерть вождя становится по¬чатком движения вперед. и пусть светлым пророчеством великого каменяра заворачиваются наши размышления над поэмой «моисей»

як ми знаємо, сім’я – найдорожче, що в нас є. тож як поводити себе, щоб не образити батьків та інших родичів? ми наводимо вам декілька правил  : )

на турботу та любов батьків відповідай ввічливістю і ніжним ставленням до них.не чини неприємностей своїм близьким, не ображай їх своїми словами та діями. пам’ятай: запізнення з прогулянки – зайве хвилювання, обман – страшна образа.будь ввічливим зі всіма членами родини, бажай доброго ранку, доброї ночі та вітай зі святами.завжди рахуйся з рішеннями батьків і старших.підтримуй порядок і чистоту в кімнаті. не розкидуй свої речі, прибирай за собою посуд, слідкуй за своїм одягом та зовнішнім виглядом. батькам в іх справах.будь стриманим у вираженні своїх почуттів, терплячим до недоліків батьків.ніколи не проси і не вимагай від батьків придбання дорогих речей, вартість яких виходить за межі матеріальних можливостей сім’ї.раціонально використовуй свій вільний час, притримуйся режиму дня.дбайливо стався до використання електроенергії, газу, води, продуктів харчування.

Можу з тіром на тему : скарб для мене це

                    “для мене скарб це …”

 

  з радістю у душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. чому свою сім’ю, в якій я проживаю – я називаю скарбом ? а тому що, я найщасливіша дівчина в цілому світі. я вважаю, що там, де в сім’ї де панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до батьків – це є безцінним скарбом. я пишаюся і горжуся своїми батьками.

  від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене. коли мені щось не зрозуміло в завданні, тато завжди є мені.

  від матусі я успадковую всі ті добрі і щирі, ніжні риси характеру, які є у моєї мами. вона змалку привчила мене до чистоти, вона привчила мене прибирати після себе, звісно підмітати, мити підлогу, витирати пил, пилососити, тому що, деякі дівчата в моєму віці цього не вміють або просто ліняться робити це. потрібно бути самостійним, батьки привчили мене до цього.

  мої батьки мене привчили до чистоти, самостійності, любові до тварин, щирості та вихованості і це я вважаю своїм скарбом, мої батьки це мій скарб. завдяки тому що, в нашій сім’ї завжди панує мир і спокій, взаєморозуміння і шана до кожного хто є у нашій сім’ї. чому я написала що мої батьки, моя сім’я це є скарб, а тому що, я твердо впевнена, де у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це є безцінним скарбом для мене.

    я люблю свою родину, свою сім’ю, тому що, це є мій скарб і я буду берегти його, як свою зіницю ока.