Характеристика федька і толі (окремо) з твору "федько - халамидник"

Федько - дитячий отаман. він постійно знаходитьсобі якісь пригоди: то шибку розіб"є, то око товаришеві підіб"є, то змія в хлопців забере. але, незважаючи на розбишацький характер, автор показує його чесним, справедливим, сміливим, благородним. вражає сміливість федька, коли він, не роздумуючи, кинувся рятувати толю з льодового полону. він ніколи не видавав своїх друзів. душа в федька була прекрасною, чесною і порядною.  мені подобається федько своєю хоробрістю, благородством, правдивістю, сміливістю, готовністю прийти на у скрутну хвилину. шкода, що він помер, а безсердечний толя живе

Відповідь:

У всі часи відбувалась боротьба добра і зла. У своєму творі Юрій Винничук також повертається до цієї теми.

У книзі все перевертається з ніг на голову. Дракон ,звали якого Грицько,зовсім не хижак , а добре та миле створіння , що пише вірші та захоплюється метеликами. Біля його печери замість гір кісток милують око доглянуті клубочки мальв . І навпаки хижаком стає князь, який за будь-що хоче знищити дракона, адже за традицією його дочка вийде заміж за лицаря ,що переможе лютого звіра. Князь розпочинає підступну гру і врешті-решт досягає своєї мети...

Тож князівські посланці скликають вояків з усіх-усюд ,проте ,зібравшись докупи вони так і не змогли вбити Грицька ,адже той не хотів нікого кривдити. Його вчитель та наставник, автор кличе його пустельник, навіть жалкує, що навчив Грицька грамоти: "Навіщо виховував у ньому розуміння краси і добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світі місця ,бо вони нетутешні".

На мою думку, незважаючи на те що був убитий позитивний герой повісті добро всеодно перемогло зло, тому що не можна побудувати справедливості несправедливими діями. Після загибелі Грицька ,князь який підступно змусив дракона битися з лицарями говорить: "Поки був дракон , я мав сенс жити..."

У сучасному світі ,як і у творі кожен,як Грицько та пустельник ,намагається протистояти лиху, захищаючи добро та правду. Але є й ті, хто живуть за іншими принципами, які для свого блага здатні обманювати ,зрадити, як князь .

Твір учить нас одній речі . Ніколи не правда не може бути на користь людині.

У восьмому класі я прочитала чимало цікавих творів. Вони були насичені різними подіями, емоціями, переживаннями. Кожен твір вразив мене. Прочитавши романи, вірші, повісті, я вивчила багато нових цікавих фактів про історію України, життя, звичаї, традиції та побут народу.

Є твір, який мені запам’ятався найбільше. Історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» вразив мене, показав справжню історію України. Відомий український письменник зміг чудово зобразити історичні події доби Руїни. У творі утверджується думка про необхідність підвищення національної свідомості українців. Доводиться факт, що провідною силою для розвитку держави є національна еліта. У романі автор закликає до єдності народу заради щасливого майбутнього. Куліш акцентує увагу на суперечностях між козаками, шляхтичами, міщанами.

Роман сповнений різноманітними образами. Кожен персонаж має свою характеристику, усі риси підкреслені за до художніх засобів. Окремий герой твору часто відіграє важливу роль. Роман побудований на історичних фактах, тому вражає те, що були лицемірні, підступні, егоїстичні люди, які готові були знехтувати Батьківщиною заради власної вигоди. Найлукавішим героєм є Іван Брюховецький. Це політичний авантюрист, який будував свою кар’єру лише на брехні. Навіть автор ставиться до героя зі зневагою, називає його Іванцем. Брюховецький — безчесна людина. Спокійно дивлячись людям в очі, він говорив неправду, втирався в довіру народові, намагався справити гарне враження, вдавав із себе скромного чоловіка. Іван таки зміг дістатися своєї мети. На раді серед черні він був обраний гетьманом. Вражає підступність людини. Одразу ж Брюховецький починає пригноблювати людей, називає їх дурним мужицтвом. Не можна спокійно реагувати на підступність Іванця. Мабуть, саме через таких людей Україна й переживала такі важкі часи після смерті Богдана Хмельницького.

На противагу Брюховецькому у творі змальований Яким Сомко. Це справжній патріот своєї держави. Він щиро вболівав за щасливе майбутнє Батьківщини. Автор змалював Сомка в образі продовжувача дипломатичної політики Богдана Хмельницького. Яким не хотів аби через його власні інтереси починалися чвари. Цей чоловік мріяв про квітучу державу, прагнув, аби два береги Дніпра приклонилися під одну булаву. Сомко — щирий, розумний, сильний, сміливий ватажок, який прагнув об’єднати Україну. Письменник зображує героя гарним чоловіком, воїном з ясними очима, відданим, благородним гетьманом. Душа радіє, коли розумієш, що все ж таки є справжні патріоти.

У творі піднімаються не тільки проблеми патріотизму, гідності, а й тема кохання. Стосунки між Петром Шраменком та Лесею Череванівною займали провідне місце в романі. Звичайно кохання розвивалося не безхмарно, були складнощі. Я була дуже рада, коли дізналася, що Петро та Леся одружилися. Я вважаю, що вони є достойною парою. Закохані довго боролися за свої сильні, взаємні, щасливі стосунки — і вони дісталися бажаного.

Объяснение:Отже, я в захваті від прочитаного роману. Цей твір відкрив для мене багато нового, я побачила історію України очима письменника. Мене вразило широке використання художніх засобів. За їх до Куліш дуже точно зміг підкреслити риси характеру кожного героя. Я люблю Україну, мені подобається дізнаватися нові факти про неї, вивчати історію, мабуть, саме тому «Чорна рада» Пантелеймона Куліша не залишила мене байдужою.