Твір роздум про сучасне і минуле "заповіді наших предків"

Уходит в прошлое то время, когда прогресс представлялся людям дорогой в «техногенный рай» и справедливое общество. в наши дни все более четко вырисовывается та пропасть, в которую ведет нашу страну и все человечество «прогрессивное развитие», с его «гражданским обществом» и «либерально-правовыми» взаимоотношениями между людьми. людьми, которые уже развили в сверхкульт индивидуализм и жажду потребления, поклоняются «золотому тельцу» и безделушкам. «гражданское общество» с его вседозволенностью и мнимыми правами человека, с его законами вскоре обернется своей демонической изнанкой и окажется реальным адом, а не иллюзорным «техногенным раем».прямым результатом прогресса нашей мультикультурной цивилизации является падение нравственности, удручающая бездуховность, растущая взаимная ненависть расовых, конфессиональных, национальных и социальных групп, наращиванием количества и качества средств уничтожения жизни. результат прогресса такой цивилизации – все более мощное оружие в руках все более аморальных людей. человечество охватила болезнь, ее симптомы – все более хищное отношение к природе и себе подобным. и главная трагедия в том, что большинство людей не осознает эту болезнь. нравственная деградация, порча души подвела людей к смертельно-опасной черте. показывает, что бесполезно пытаться пробудить в людях нравственность, если порочна общественная среда, в которой они обитают, если человек попрал законы и заветы своих праотцов, которые выжить его народу и оберегали от вируса разложения многие века.

1.

1. рішення остапа.

2. гвалт у панському маєтку.

3. байдужість народу до своєї тяжкої долі.

4. остання мить перед розставанням.

5. згадка з дитинства остапа.

6. втеча соломії разом з коханим.

2.

1. осіння ніч

2. в очікуванны переправи

3. з’явлення човна

4. козацькі вартові

5. у млині якима

6. переїзд

7. поранення остапа

3.

1. втеча від варти

2. перев’язування рани

3. соломія шукає шляху

4. пожежа у плавнях

5. марення остапа

6. остап віч-на-віч із вовком

7. думки і бажання героя

4.

1. хатина циган.

2. благання циган соломією.

3. остап під опікою старої циганки.

4. побут циган.

5. соломія вирушає на заробітки.

6. арешт.

5.

1. домовленість.

2. соломіїні радощі.

3. арешт остапа.

4. соломія турбується про визволення остапа з «конаку».

5. підготовка до визволення.

6. річка.

7. поєдинок з вартою турецького човна.

8. смерть соломії та івана.

епілог

1. маленька халупка.

2. вітер.

3. остап — старий дід.

 

    природа - мати, бережи її! тому що вона піклується про кожного з нас і дарує нам все найкраще з того що має, це прихисток її лісів,   плоди з полів і садів, і нарешті - джерельну воду, що є основою всього життя. 

  по-перше, згадаємо твір   бориса харчука "планетник". він вчить кожного  виховувати у собі   бережливе ставлення до природи та   її краси.     ми повинні наслідувати планетник і робити все для збереження природи. ніколи не можна ображати ні рослинки, ні тваринки, тому що вони теж живі.  «він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене. навіщо ж його мучити й нівечити? ».  про це також говорить багато повір"їв і прикмет українського народу, які так старанно вивчав сам планетник.

  по друге, я наведу приклад з власного життя. відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. коли я запитала її про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. я вирішала провести з   нею виховну розмову, розпові про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у її поганому настрої. вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити.

    отже, ми повинні бути вдячні нашій ненці - природі і робити всі справи з турботою до неї, а не навпаки! людина і природа міцно взаємопов’язані між собою і ми повинні    сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.