Яке значення для нащадків мають давні літописи скласти міні твір

  вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом «літ» — років. дійшли до нас ці слова з давніх часів київської русі. історики пов’язують виникнення літописання на території україни-русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі кирило та мефодій. літописи розпові про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя олега на греків, записані ченцем нестором-літописцем за народними переказами. адже в часи правління самого олега літописання ще не існувало.  преподобний нестор з києво-печерського монастиря — один з найвідоміших літописців. завдяки йому з’явилися літописи про події з життя київської русі та найдавніший звід літописів «повість минулих літ». у цьому зібранні в певному порядку розміщені історичні оповідки, документи княжої влади, закони того часу.  «повість минулих літ нестора, чорноризця феодосійського монастиря печерського, звідки пішла руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як руська земля постала». так починається «літопис руський», у якому відомості про розселення слов’ян, утворення держави, про перших руських князів. «повість минулих літ» починається з оповіді про розподіл землі між синами біблійного ноя. так вимагали традиції літописання.  до наших днів дійшло кілька списків «повісті минулих літ». найстарішими вважаються лаврентіївський та іпатіївський.  «повість минулих літ» цікава тим, що в ній зібрано не лише історичні факти, а й народні перекази, легенди, інші зразки фольклору. однією з відомих легенд, на основі якої були написані літературні твори, стала згадка про віщування волхвів київському князю олегу. віщуни напророкували, що він прийме смерть від свого коня. олег відмовився від улюбленого коня, який його не в одному поході. але згодом потрапив на місце, де був прах тварини. там князя вкусила змія. так збулося віщування.

Літературний рід: лірика. жанр: романс (він став популярною народною піснею). вид лірики: інтимна (любовна). провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання. віршовий розмір: ямб.  вірш належить до збірки «з журбою радість обнялась». автор закликає читача улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне. отже, краса життя, краса кохання — над усе. продовжуючи народнопісенну тра­дицію, о. олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина — природа»: сміються, плачуть солов’їі б’ють піснями в груди: «цілуй, цілуй, цілуй її —знов молодість не буде! численні персоніфікації (напиклад, у п’ятій строфі) підкреслюють злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими. проступає у вірші і традиційний для поета контраст («гори! — життя єдина мить, для смерті ж — вічність ціла»). він особливо підсилює, за­гострює спалах радості, кохання.

Умене є багато друзів.але одного я ціную понад усе.його звати владислав йому стільки ж як і мені -13.ми навчаємось разом.з самого дитинства я завдячую йому життям.він врятував мене коли у   мій діім ввірвалися злочинці а тим часом він був у гостях і ми були самі у дома але він так кмітливо і рішучо витягнув мене через вікно і ми в текли взявши з собою телефон і позвали на .я ціную в нім доброзичливіть, вірність,довіру,чесність і милосердя.це головні риси харрактеру його які я люблю у ньому.він мій найкращий справжній друг і за тебе я його ціную.і   люблю.