Чим лiтопис вiдрiзняеться вiд легенди?

Відповідь:

Правильні відповіді:  

2 (міліціонер дійсно любив повторювати  "на даному етапі", тому навіть мав таке прізвисько "даний етап".

3. враження від поцілунку під час перегляду фільму зіпсувало раптове дзеленчання Вітькового будильника.

Пояснення:

щодо "куниці", то так Галю називав Федько, який виступив в ролі  свата.

щодо першого питання - Вітько дійсно вирішив побити Петра в чесній відкритій бійці, але, що це має бути саме дуель придумав і підказав Федько

— Оце по-чесному і по-козацькому! — загорівся Вітька.— Я теж Петра викличу на герць.

— Тобто на дуель? — задумався Федько.— Я читав, як на дуелі б’ються, ї знаю правила. Оце буде по-благородному. А коли хочеш і зовсім бути благородиш", то бери мене своїм секундантом.

Жанр «Пам’яті тридцяти» – вірш-реквієм або епітафія (тобто твір, присвячений пам’яті померлих).

Утвердження патріотизму й гуманізму через зображення подвигу героїв Крут, засудження жорстокості, терору, ненависті.

Події січня 1918 року лягли в основу поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Тоді Червона армія на чолі з генералом Михайлом Муравйовим наступала на Київ. Командування української армії вислало їй назустріч гайдамаків, а також кілька сотень київських гімназистів, ще зовсім дітей. Бої були нерівні. В оточення потрапив загин із приблизно трьохсот гімназистів, які мужньо оборонялися, але всі загинули біля залізничної станції Крути Чернігівської області. Тридцять героїв Крут було перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві.

За жанром «Пам’яті тридцяти» - вірш-реквієм. Реквієм узагалі – це траурна заупокійна меса, а також музичний жанр, написаний у формі й на тексти заупокійної меси.

Провідним мотивом твору є утвердження патріотизму й гуманізму, засудження жорстокості, терору, ненависті.

Вірш проймає скорботно-патетична тональність: поет із глибоким сумом розповідає про загибель «мучнів-українців, / Славних, молодих». Тичина їх сприймає як «український цвіт», національну еліту. Поет усвідомлює й драматичний шлях України: «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ». Яскраві епітети – славних, молодих –, метонімія – зрадника рука, біблійні образи, зокрема Каїна – символу вбивці, кровопролиття й зради – вимальовують драматичну картину жорстокості.