Характеристика остапа и соломии из"дорогою ціною" михайла коцюбинського характеристика что бы была с цитатами, и желательно на украинском языке! буду !

    характеристика остапа й соломії з "дорогою ціною" михайла коцюбинського:

    остап ⇒ це хлопець з войовничим духом. з раннього дитинства він слухав легенди та розповіді про походи предків, і ці оповідки "будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал". вирісши, хлопець почав прагнути справедливості та рівності між панами та кріпаками. волелюбному та справедливому остапу надзвичайно гірко було дивитись, як одні збагачуються, а інші . тому він вирішив боротися. жага до вільного життя змушує хлопця тікати, він додає: "як живий буду, землю оратиму, все ж краще на волі, ніж під паном". тобто остап - символ волелюбства, мужності, жаги справедливості. це не просто бездіяльний хлопець, а справжній борець, який не боїться протесту.

    соломія ⇒ дуже жіночна, проте напрочуд сильна духом дівчина. соломія не згодна коритись обставинам, вона теж цінує волю. до того ж, дівчина вірна своєму коханому. вирішуючи йти за ним, вона каже: "пропадай воно все іду і я світ за очі". вона сильна фізично, сильна морально: " йшла. вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з ві" це щира, віддана коханому дівчина, яка вірить у те, що щастя можливо здобути власними силами.

Князь игорь образ игоря образ святослава святослав iii всеволодович, великий князь киевский (ок. 1125—27.07.1194)— сын князя киевского всеволода ольговича, внук олега святославича (гориславича) ; был киевским князем во время событий, описанных в «слове» . в «слове» с. — носитель основной идеи, идеи объединения руси под началом самого мудрого и авторитетного .князя для обороны от агрессии врагов, для сохранения независимости родины в целом и каждого княжества в отдельности. с. показан не только как государственный муж и полководец, но и как человек. весной 1185г. он был подвергнут труднейшему испытанию. его племянники, князья игорь и всеволод, бросили дерзкий вызов объединительной политике с. , тайно отправившись в поход против половцев. сокрушительный разгром игоревых полков и последовавшее за ним опустошительное нашествие на русь половецких ханов кончака и гзака легли позором не только на князей — виновников разгрома, но и на «серебряные седины» умудренного жизнью с. , старейшины рода ольговичей, к которому принадлежали также князья игорь и всеволод. поражение их войска и пленение их самих ликвидировали все положительные результаты (как военно-политические, так и морально-психологические) победоносного объединительного похода против половцев весной 1184г. , который возглавлял с. кроме того, были сведены на нет и благоприятные мифологические результаты, которым русичи придавали огромное значение: притихший, «усыпленный» разгромом и пленением хана кобяка злой дух коварства и обмана лжа снова усилился и принялся за свою разрушительную работу. с. , оценивая негативные последствия игорева разгрома, на первое место ставит ослабление единства власти на руси, угрожающее ее независимости. эта же забота-проблема поставлена автором в центр вещего сна, который видит с. в своем «златоверхом» тереме. обдумывая причины опасной военной политики князей игоря и всеволода, с. находит их в родовой традиции ольговичей и в жестокосердном, дерзко-непокорном характере обоих братьев. трезво глядя на славолюбие князей как -на свойство, присущее всем и каждому, с. в то же время своих племянников за безрассудную чрезмерность их страсти к славе, проявившуюся в стремлении завоевать лишь себе всю славу, «и прошлую, и будущую» . мудрость с. ярко проявилась в том, что он, оценивая князей игоря и всеволода, не впадает в односторонность, видит не только их недостатки, но и их достоинства (храбрость, крепкую волю) . сравнивая оценку игорева похода с. с оценкой самого автора, мы видим, что при всей мудрости киевского князя для него характерно аристократически равнодушное отношение к простым людям (князь не замечает гибели воинов) , в то время как автор сострадает прежде всего народной беде, а потом уж и княжеской. это различие между автором и с. должно удержать исследователя от утверждения, будто образ этого князя был задуман как образ идеального героя.

Кожна людина потребує надії на диво. майже з самого дитинства ми починаємо усвідомлювати, що поряд із багатьма захоплюючими речами у світі співіснують лють, кривда, брехня. ми бачимо це, і віра в дива, в надзвичайне в цю мить ще більше спалахує в нас, бо дитина-душа захищається від таких страшних розчарувань. але кожен використовує цю віру по-різному.  хтось намагається закрити очі і зробити вигляд, наче нічого такого немає, ховаючись у мрії, а хтось, бажаючи змінити цей світ, дивиться на свою мрію, і йде вперед, і увесь цей бруд на ньому  не залишає сліду. авжеж, ми не зможемо змінити світ, не змінивши себе самих, тому для того, щоб мрія справді стала дійсністю, треба працювати над собою. на це здатен не кожен, бо боротьба із собою - найважча боротьба у світі.