Чи дотримуєтеся ви думки про те, що доля держави не в руках лідера, а в руках народу?

Моя точка зору на цю проблему така: якщо в країні є справжній лідер , який зможе чесно і віданно служити країні , то звичайно в такій ситуаціх , доля держави повинна бути в руках лідера, ще раз наголошую справжнього лідера , а не шахрая. але якщо вже лідер не справляється зі своїми обов"язками, пригнічує країну , доля держави автоматично переходить в руки народу. доля держави на 50 % залежить від лідера держави , а також на 50% від народу.   довести своє твердження я можу такими аргументами: лідер держави повинен , чесно служити народу , не працювати на свою користь ,а в першу чергу на користь держави, не обкрадати країну . і тільтки тоді держава буде процвітати.   отже, працюймо для країни , живемо для процвітання нашої держави .  

Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві. Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка. Навчалася в гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка.

У 1932–1939 працювала працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947–1951 роках — у журналі «Барвінок». У 1939–1957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті.

Померла в Києві 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.

Яку роль в моєму житті відіграє література? це питання заставило мене замислитися. я гадала, що дати відповідь на нього буде дуже складно. але насправді відповідь прийшла відразу: книга-це мій найкращий друг, що робить моє життя цікавішим, яскравішим, веселішим. і дійсно, це так, адже як це здорово-зануритися в світ героїв, переживати разом з ними всі пригоди, радіти навіть засмучуватися за нездійснені мрії. хіба це не прекрасно. звичайно, література в житті кожної людини відіграє свою роль. у дитинстві поринаємо у світ казок, а згодом у художні твори. але насправді, література щось більше й цікавіше. аще це просто чари, які перенесуть тебе за мільйони кілометрів від твоєї квартири, і ти побачиш далекі країни,моря,океани, і пізнаєш рідних людей. література-є багате і велике мистецтво. воно дозволяє людям розвиватися. адже з її ми дізнаємося про багато цікавого й нового, а ще вона є стати добрішим і мудрішим. може світ став би більш світлим і справедливим, якби люди читали більше хороших книг? я вважаю себе щасливою людиною , бо мене навколо оточує література: вдома- книжкові полиці ,в школі-уроки літератури-це не просто проведені хвилини в кабінеті, це світ неповторності, дивовижності,а ще чудова бібліотека із дивовижності,величезними книжковими полицями. хоча мені небагато років, але я на своєму особистому досвіді вже переконалася, що література впливає на все моє життя. і хочу закінчити свій твір словами, які сказав одного разу м.є.салтиков-щедрін «тільки одна література не підвладна тління. вона одна не визнає смерті.» і це дійсно так, скільки б мільйонів років не пройшло, а саме література була, є і буде,адже вона безсмертна!