Ідейно-художній аналіз твору "марія" шевченка

Тема:   розповідь про народження ісуса і страждання, яких зазнала марія зі своїм сином. ідея:   засудження тоталітарного режиму, який нівечив і гнобив люд (ірод); возвеличення ісуса за його прагнення присвятити своє життя на благо народу.   основна думка:   «як в світі жить, людей любить, /за правду стать! за правду згинуть! /без правди горе! » жанр:   поема з елементами біблеїзму.

римування поезії — перехресне.

2.10. віршовий розмір твору — ямб.тема:   розповідь про несправедливий бій, який мав відбутися на рингу.

2.3. ідея:   засудження підступності, брехні.

2.4. основна думка:   іду, і поруч твердо крокує честь — мій секундант.

2.5. жанр:   філософська лірика.

2.6. композиція:

експозиція:   готовність рингу, публіки до матчу.

зав’язка:   знайомство героя із суперником на рингу, його перевагами.

кульмінація:   реальна можливість героя програти бій через нечесність суперника.

розв’язка:   «крокує честь — мій секундант».

композиція:   кільцева, оскільки починається твір: «лисніє квадратовий ринг» і закінчується: «лисніє холодом квадрат».

2.7. художні особливості твору.

епітет:   «білі маски облич», «зіперсь бундючно», «хижий секундант».

порівняння:   «злами рук, як ринв», «ворог, як лисиця», «зал, як тур», «рефері буде метатися, наче миша».

метафори:   «лисніє ринг», «секундант чаклує», «зал реве», «ляже тиша», «лисніє холодом квадрат», «честь крокує».

гіпербола:   «визбираю в жмуток силу».

Мене дуже вразила повість михайла стельмаха "гуси-лебеді летять" своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкриває секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті "гуси-лебеді" душі дитини.  матір'ю прищеплюється михайлику святе ставлення до землі, оранки, сівби, до дерев, насіння. своїм прикладом вона навчає сина довіряти землі свої болі і радощі і просити, щоб та родила "для всякого". бачити красу і визнавати владу природи вчить дід дем'ян: за його словами, лебеді приносять на крилах весну і життя, а сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю. народною педагогікою сповнена і глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів. і вишивані рушники, і калина, і трепетна повага до хліба - все це душа народу, його родинна мудра педагогіка, набута віковим досвідом.  та у повісті вона постає ще й випробуваннями в період знецінення життя у грізних вихорах громадянської війни та культивування нетерпимості. морози вдарили по крилах михайликових "гусей-лебедів", коли класові принципи роз'єднали людей, а нова "педагогіка" почала пускати паростки в людських душах. ось люба каже михайликові: "у нашого діда революція гарного коня забрала, а взамін поганого дала". "бо так треба було", - кажу я словами дядька себастіана, і дівчинка погоджується зі мною".  у цьому "так треба було" криється урок "класової" педагогіки, що йде всупереч українській родинній, за якою головними у людини повинні бути чесність, гідність, справедливість, любов до людей і рідної землі. все це прищеплюється дитині з перших років життя.  саме така родинна педагогіка виховує справжню людину. у цьому переконуєшся, читаючи чудову повість "гуси-лебеді летять", за яку хочеться уклонитися письменнику і подякувати йому за науку і любов до рідної землі.