Твір на тему: у чому виявляється активна життєва позиція максимальна самореалізація людини?

Сучасна дійсність диктує нові правила, розставляє інші пріоритети і висуває актуальні вимоги для людини. непохитним залишається одне – людина повинна реалізувати себе. багато сотень років вважалося, що місце жінки в суспільстві вичерпується ролями дружини, матері та хранительки вогнища, а чоловік повинен йти на війну, організовувати свою діяльність так, щоб прогодувати своєю сім’ю. зараз багато що змінилося. вже ніхто не ставить до людини жорстких статевих і рольових характеристик та не вимагає їм відповідати. багато жінок роблять кар’єру, а чоловіки часом досягають успіху в професії пекарів і стилістів. тут якось відразу напрошується питання: а що ж виступає запорукою подальшої успішної життя? людина, як і люба інша жива істота, цікавиться і постійно хоче дізнаватися чогось нового, вчиться чомусь, ділитися отриманим досвідом з оточуючими. згадайте маленьких дітей, з якою жадібністю вони поглинають інформацію про цей світ, часом за один день дитина дізнається десяток нових слів, відчуває призначення кількох предметів і, здається, зовсім не втомлюються. а тепер подумайте, як сильно прогресує дорослий за той же проміжок часу в один день? приблизно в десять разів менше. звідси висновок, що саме активне ставлення до життя сприяє успішності в ній. важливо зауважити, що неоціненна роль батьків, які повинні всіляко заохочувати активність власних дітей, адже тільки дитина здатна встигнути навчитися в школі, відвідати музичну школу, сходити на тренування з гімнастики і вигуляти улюбленця в один день. це унікальний потенціал, який необхідно тренувати з дитинства та підтримувати в дорослому житті. як резюме хочеться процитувати напис на лондонській біржі, яка говорить «успіх – значить встигнути». і помітити, що активність, як і інші позитивні характеристики людини, необхідно тренувати протягом усього життя.

«наталка полтавка» короткий переказ української опери на дві дії. «наталка полтавка» стислий переказ дійові особи:   н а т а л к а — українська дівчина. горпина терпилиха — її мати.  петро — коханий наталки.  микола— далекий родич терпилихи.  тетерваковський — возний, жених наталчин.  макогоненко — сільський виборний.  дія перша  наталка журиться, що вже давно немає її коханого петра. вона промовляє, звертаючись до нього. з’являється возний, що натякає на своє кохання до дівчини, а потім і признається. наталка відповідає, що вони не рівня одне одному. наталка йде додому, а замість неї з’являється виборний. обидва чоловіки розмовляють про дівчину, вихваляючи її. перебирають і женихів, що сватались до неї. виборний розповідає, що терпили жили в полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця петра та й помер. терпилиха з дочкою переїхали на село. виборний погоджується возному владнати справи з наталкою. дія переноситься в хату терпилихи. мати докоряє дівчині, що та відмовляє гарним женихам. як же їм жити далі? наталка ж уже чотири роки чекає петра. в хату заходить виборний і пропонує в ролі жениха возного. домовляється про сватання. дівчина залишається сама і журиться. дія друга  микола промовляє сам до себе, розказуючи про своє сирітське безталання, співає пісню. з’являється петро, який теж співає про свою тугу за дівчиною. хлопці потоваришували. в цей час із хати терпилихи виходять виборний і возний, перев’язані після сватання. петро дізнається, хто вони такі. зрозумівши, що петро — коханий наталки, микола зголосився про все дізнатися докладно. виявляється, що петро пішов на заробітки, аби бути гідним багатого батька наталки. тепер же знайшов їх самих у бідності. хлопець розмовляє з виборним і розповідає про те, що бачив і чув у мандрах. хлопець страждає за втраченим щастям. з’являється наталка і відразу впізнає його, тому вирішує не виходити за возного. виборний наполягає на тому, що вона вже перев’язала їх рушниками. разом з терпилихою він вмовляє наталку. петро віддає дівчині зароблені гроші, щоб чоловік не дорікав їй бідністю. такий його вчинок умилостивив возного, і той відмовляється від наталки. мати благословляє дітей

Марко — типовий позитивний герой, приклад для наслідування, хоча й дещо ідеалізований. молодий хлопець працює на шхуні юнгою, виконує найрізноманітніші обов’язки, вчить азбуку морзе й добре знає морську справу. незважаючи на молодість, марко має тверді переконання, міцну волю і витримку, логічно мислить, швидко реагує в критичній ситуації. подеколи легковірний, але не через розумову обмеженість, а через те, що сам звик говорити правду й діяти відповідно. ця якість яскраво продемонстрована у сцені на підводному човні, коли хлопець повірив матросу-провокатору. письменник використовує різноманітні методи характеристики героя, але переважно це — дія, нерідко напружена, небезпечна. наприклад, в епізоді врятування шхуни й людей на борту від бомби або миттєва реакція на стрибок ворога у воду разом з важливими документами.