Твір на тему: моє призначення у житті, за поезіями василя симоненка

Симоненко доводить, що щастя не лише в матеріальних благах, достатку. Людина має розуміти красу природи, прагнути жити в гармонії з навколишнім світом і собою. Поет звертається до нас: «Гляди ж, не проспи». Є люди, які думають, що в них все попереду, не поспішають робити добро іншим.Кожна людина — цілий світ. Людина замислюється — а чи так я живу? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять? А сьогодні все для тебе, го­ворить поет, отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів.В. Симоненко сміливо ламав стереотипи, оспівуючи не полководців, героїв, керівників, а простих людей, які творять щоденний подвиг. Мільярди людей… усі вони неповторні й несхожі. Вони, як зірки на небі, де кожна горить незвичайним світлом. Він сміливо заявив: «На світі безліч таких, як я. Та я, Їй-Богу один». З точки зору ліричного героя, людина — це унікальна особистість з не­ повторним внутрішнім світом. Спеціально для неї створений весь світ, і потріб­но скористатися цим даром.Ця поезія спонукає до роздумів про кожного з нас: які ми є, чи відповідаємо тим критеріям людяності, які утверджує своєю поезією В. Симоненко. Треба гідно прожити життя, лишити добрий слід на землі, бо призначення людини — творити добро, жити відповідно до законів людської моралі.

у цьому світі не можна обрата нікого, навіть неживі речі. життя створене для того,аби радіти, а не завдавати страждань.
дерева- рівноправні жителі планети. та часто люди забувають про це, вони переймаються лише тим, як отримати користь з чогось.
я рада, що автори-сучасники створюють подібні вірші, адже, по-суті, це заклик до людей. автор намагається пробудити співчуття,
навчити всіх бути людяними. кожен зробить власні висновки, та я щиро сподіваюсь, що більщість неодмінно замислиться над подібним питанням, намагатиметься знайти рішення.

у цьому світі не можна обрата нікого, навіть неживі речі. життя створене для того,аби радіти, а не завдавати страждань.
дерева- рівноправні жителі планети. та часто люди забувають про це, вони переймаються лише тим, як отримати користь з чогось.
я рада, що автори-сучасники створюють подібні вірші, адже, по-суті, це заклик до людей. автор намагається пробудити співчуття,
навчити всіх бути людяними. кожен зробить власні висновки, та я щиро сподіваюсь, що більщість неодмінно замислиться над подібним питанням, намагатиметься знайти рішення.