Потрібно написати захист у суд саві федорчуку по твору ольги кобилянської земля,

Без Минулого Нема Майбутнього.Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу - ось питання, на які має відповідати історичний твір. Бо через кілька століть новонароджений Положишило може й не дізнатися про долю свого пращура чи, дізнавшись, засоромитися або не зрозуміти тих болей і радощів, якими жило минуле, а народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого Зла. 
Історичний твір завжди був одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості народів.
Історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. У цьому й полягає мудрість історії. А історія українського народу була від самого початку надто кривавою. 
А чи не тому, що дух наш виснажився за довгі тисячоліття змагання за право існувати, жити; чи не тому наші сучасники втратили нині дух вольниці і непокори - дух життя, а не існування? Колись цей дух українцям піднімали кобзарі, а зараз цю функцію перейняли історичні твори, про колишніх героїв, непереможних уже в тому, що здатні на бунт, заряджаючи своєю енергією маси. І доки існує хоча б один такий бунтівник - народ буде жити, нація буде існувати.   
Потреба заглянути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі і на дихаючі цінності, створені нашими

Том Сойєр - підліток з маленького провінційного містечка Санкт -Петербург на Міссісіпі , великий непосида , неслухняний хлопчисько , що живить заздрість до справжньої свободи свого знайомця безпритульну Гекльберрі Фінна . Стиснутий нескінченними благочестивими настановами , які змушує його вислуховувати виховує Т. тітка Поллі , він вічно їй докучає , піддаючись щоразу покаранню , перетворюється на гру . Нудьгуючи на уроках в недільній школі , Т. завжди готовий на найвідчайдушніші пригоди , про які він прочитав у книжках про піратів , благородних грабіжників , їх прекрасних полонянок та зариті скарбах. Хлоп'ячі затії несподівано зіштовхують Т. з далеко не дитячими проблемами повсякденного життя містечка. Безтурботність і відчуття власної захищеності у світі , овіяному для нього романтикою , розхитані у Т. після зіткнення з новим , хоча і не відкривається йому у всій повноті світом дорослих . З непростих , навіть небезпечних ситуацій Т. вибирається не з до тверезого роздуми , а за натхненням, ведений захоплюючого його вигадкою. Невикорінна жага пригод і ефектних вчинків зрештою допомагає Т. зійти на вершину , прославившись не тільки серед однолітків , але і у всьому містечку. Т. додані риси , характерні особливо для персонажів англійської дитячої літератури , яка оспівувала живих хлопчиків , покликаних бути лідерами серед своїх однолітків. Він несерйозний і в своїх серйозних підприємствах , бо не бачить їх важливості , проте , все на світі перетворюючи в гру , грає з відмінною серйозністю. У майбутньому йому, мабуть , уготована доля зразкового громадянина , який засвоїть всі чесноти , що викликали інстинктивне опір , поки до них насильно долучали Т. вихователі і нудні дорослі. Т. не роздумує , чи заслуговують виправдання застосовувані до нього виховні засоби ( різка за недисциплінованість в школі , побілка паркану в святковий день за витівка будинку або забруднений костюм) , а також не представляє істинної природи цінностей , які йому хотіли б прищепити . Уявлення Тома про моральність по -дитячому невизначені, але він аж ніяк не зазіхає на суспільні норми .