Павло глазовий - скласти хронологічну таблицю. , мозги не варят - 25

30 серпня 1922 року Павло Прокопович Глазовий народився в селі Новоскелюватка Казанківського району Миколаївської області, в родині хлібороба. В 1940 році закінчив Новомосковську педагогічну школу на Дніпропетровщині. 22 червня 1941 року авіамеханік Павло Глазовий зустрів у Західній Білорусі, в Орші. У 1947 році демобілізувався і повепнувся додому. У 1950 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. Максима Горького. У 1950 — 1961 рр. — заступник головного редактора журналу “Перець”, працював у студії молодих гумористів при журналі “Перець”. Після 1961 року працював деякий час на радіо редактором музично-гумористичної програми, потім став заступник головного редактора у журналі «Мистецтво», фактично очоливши відділ «Новини кіноекрану». З 1968 року, ставши членом Спілки письменників, перейшов на творчі хліби. В 1988 році лауреат премії ім. Остапа Вишні за книжку “Сміхологія”. В 1996 році стає перший лауреатом премії ім. Петра Сагайдачного В 1997 році за вагомий внесок П.П.Глазового в українську літературу відзначений орденом “За заслуги. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б)”.

відповідь:

життєвий вибiр людини - це здатнiсть вибирати собi долю мiж рiзними обставинами i пропозицiями, якi дає нам життя. у однакових ситуацiях рiзнi люди чинять по-рiзному. одному здається, що правильнiше вчинити так, iнша людина вважає iнакше. всi ми люди, але маємо рiзнi думки. чому це так? спробуємо розiбратися в цьому складному питаннi, використавши iсторичну повiсть iвана франка "захар беркут".

цей твiр має чотирьох головних героïв: захар беркут - голова громади на тухольщинi, максим беркут - його син, тугар вовк - боярин, мирослава - його донька. всi цi люди в повiстi змушенi робити свiй власний вибiр. детально зупинимося на кожному i спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не iнакше.

захар беркут - лiтня людина, формальний лiдер громади не лише у своєму селi, а й користується авторитетом на всiй тухольщинi. вiн є найстарiшим членом громади, вихований як незалежна вiд князя i його особа. всi його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоïв iдею чесностi i справедливостi. обрав цiлковите служiння людям свого села i вже не здатен зробити iншого вибору. а така можливiсть була: двiчi монголо-татари пропонували йому обмiняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рiшення з позицiï не власноï користi, а з позицiï вiрностi обов'язкам. якщо вiн пообiцяв в оборонi тухольшини, то вiн буде тримати своє слово, незважаючи на залежнiсть життя сина вiд батькового рiшення. тобто життєвий вибiр цiєï людини цiлком залежить вiд традицiй i правил поведiнки того суспiльства, де його виховано.

максим беркут дуже схожий на свого батька. вiн успадкував усi його риси: смiливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мiрою також зразкова людина серед громади. i в його життi також був момент вибору. максим опинився у полонi монголо-татар, i тi запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провiдником у своïй мiсцевостi, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений вiдмовився, бо розумiв, що через цей вчинок постраждає багато iншого люду. вiн вважав, що його життя не варте життя iнших людей, яких пiн обiцяв захищати. пояснюючи життєвий вибiр даного героя, вiдзначимо, що вiн, як i його батько, був вихований у вiльному незалежному дусi. тобто головну роль у життєвому виборi людини грає виховання.

тугар вовк - боярин князя данила. брав участь у битвi на рiчцi калка, яка закiнчилася цiлковитою перемогою монголiв. але боярин якимось чином уникнув смертi, i по тому пiшли чутки, що вiн запродався монгольському хановi. припущення справдилися. хоча боярина можна зрозумiти: перед обличчям смертi вiн змушений був перейти на бiк монголiв. але коли потiм вiн отримав дiлковиту волю, то все одно чинив своï чорнi справи. спробуємо знайти пояснення такому вибору. тугар вовк бачив реальнi сили загарбникiв i чудово розумiв, що бiльшiсть князiв не готовi вiдбивати напад. княжа верхiвка була зайнята мiжусобними вiйнами i частенько використовували монголiв у боротьбi зi своïм суперником. тепер ми можемо зрозумiти вибiр боярина, адже зрада вiтчизнi була не новою справою, i тугар вовк знав багато прикладiв подiбних злочинiв.

мирослава - дочка боярина. проте вона зробила свiй вибiр, незважаючи на приклад i прохання батька. вона перестала поважати його за зраду вiтчизнi. мирослава смiливо стала на захист тухольщини, показавши себе кмiтливим тактиком i винахiдницею. але чим обумовлювався ïï життєвий вибiр? коханням. мiж нею i максимом спалахнуло те велике i палке почуття, про яке написано багато пiсень i поезiй. що за вибiр зробила б дочка боярина, якби не високе почуття до звичайноï людини - максима беркута? у цiй ситуацiï на життєвий вибiр вплинула любов. пiдбиваючи пiдсумки вище сказаному, маємо: в трьох з чотирьох випадкiв життєвий вибiр обумовлюється вихованням i традицiями оточуючого суспiльства. i натомiсть лише одного разу вибiр майбутнього життя залежав вiд кохання.

пояснення:

ответ:

у творчості т. г. шевченка значне місце посідає поезія, яка за змістом, проблематикою і мистецькою вартістю є важливою часткою його поетичного доробку. це твори, в яких так чи інакше наявна історична тема. серед них історичні поеми і вірші, сюжети яких відтворюють реальні події минулого україни або героями яких є історичні діячі ("трасова ніч", "іван підкова", "гамалія", "", "єретик", "чигирине, чигирине" та і

у поемі "іван підкова" у романтичних образах відтворено боротьбу українського народу проти султанської туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. т. шевченко уславлює мужність і сміливість запорожців, які героїчно боронили свою вітчизну, визволяли полонених із турецької неволі.

було колись — запорожці

вміли панувати.

панували, добували

і славу, і волю.

та свідками колишньої слави є лише "могили по полю", вони нагадували сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як підкова, і зараз є, бо дух народу незнищенний.

поет змальовує минулі часи, які протиставляються поневоленій україні часів т. шевченка. тут помітна деяка ідеалізація минулого, висловлюється туга за тим, що "було колись добре жити на тій україні".

поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному колишню волю україни, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють.

поема "гамалія" відтворює похід козаків у царгород (бо там у неволі бранці тужать за рідною землею, вірять в те, що там "раду радять, як на турка стати"), бій з турками, повернення козаків з перемогою на батьківщину.