12 запитань до твору "таємне товариство боягузів" з відповідями

що побачив клим на гігантському екрані в секретній лабораторії ттб?

а. як вони з кактусом билися у візочках.

б. як він отримав двійку.

в. як він тікав вулицею від кактуса.

г. як викрали бабусю.

машиною часу виявився:

а. «запорожець». б. «москвич». в. екскаватор. г. ліфт.

повне ім’я бабусі солі:

а. софія. б. соломона. в. софокла. г. соломія.

який вірус розповсюджували синьоморди?

а. заздрості. б. страху. в. ненависті. г. грипу.

хто винайшов чудодійну протиотруту?

а. мати клима. б. бабуся соля. в. клим джура. г. сашко смик.

яким мистецтвом володіють синьоморди?

а. передавати думки на відстані.

б. читати чужі думки.

в. ставати невидимими.

г. мистецтвом переконувати.

голос бабусі, записаний на спортивний свисток, повідомив, що ключ знаходиться:

а. під килимком у ванній.

б. у вазоні з калачиком.

в. у шухлядці письмового столу.

г. на поличці у кухні.

ким виявилася пані соломія?

а. видатним педагогом.

б. видатною спортсменкою.

в. видатною журналісткою.

г. видатним ученим.

яку пісню найчастіше співає бабуся?

а. про коня з сивою гривонькою.

б. про вишневий садок.

в. про два дубки.

г. про зозулю.

синьоморди мають великий досвід у:

а. вирощуванні зернових культур.

б. створенні ліків.

в. захопленні нових планет.

г. космічному кораблебудуванні.

що робила мама клима, коли виникала якась небезпека?

а. співала пісню.

б. хапалася за голову.

в. терла кінчик носа.

г. затиналася.

чим були заповнені апарати з у прибульців?

а. газом.

б. киснем.

в. воднем.

г. азотом.

1в

2а

3г

4б

5б

6а

7б

8г

9а

10в

11г

12а

Увірші “дивувалась зима” люта зима дивується, чому почали танути сніги і скресати ріки". їй важко зрозуміти причини своєї слабкості, причини появи того леготу, що “теплом пронима”. зимі нестерпно бачити первоцвіт, проліски, “дрібні” квітки, які посміли “проклюнутись”, пробитись крізь снігову кору. зима дмухає на них морозом, жбурляє снігом. здавалося, що вже смерть обняла квіти: вони прив’яли, похилилися під жорстокими ударами, та минула буря. і вони знову ожили, піднялися. усі алегоричні образи прямо вказували на нездоланність молодих суспільних сил, які, незважаючи на опір, репресивність антинародної політичної системи, продовжували свою боротьбу за краще майбутнє українського народу.

Уцентрі роману — образ чіпки. його історія займає три частини твору. чіпка (ничипір) варениченко — найпомітніший, особливо детально виписаний образ революціонера, бунтаря у вітчизняній літературі другої половини xix ст. панас мирний та іван білик докладно простежили, як потенційно добру, чулу, чесну й совісну людину затята революційність, мстивість неминуче веде до страхітливого морального краху. доля, суспільство справді вкрай несправедливі до чіпки. однак чи можна через це зневірюватися й мстити? він обирає саме такий шлях. безвихідне узагальнення «немає правди на світі» підказує йому прямо більшовицьку ідею: «куди не глянь, де не кинь, — усюди кривда та й кривда! коли б можна, — увесь би світ виполонив (себто виполов, знищив. — а виростив новий! тоді б, може, й правда настала! » разюче символічна кінцівка роману: чіпки зрікаються, його проклинають і галя, і мати — найдорожчі люди, для яких, власне, він і шукав ножем правди й щастя. з пекучим докором на устах: «так оце та правда? » — дружина накладає на себе руки. а мати сама віддає на кару свого сина-зарізяку, аби зупинити його сатанинство. адже для мотрі господня заповідь («не убий» — заповідь добра, любові до ближнього) вища, ніж материнські почуття. зрозуміло, і мотря, і галя — то сама україна, душа народу нашого, що однозначно відкидає кривавий шлях боротьби з несправедливістю. автори наголошують, що, попри все, чіпка міг зробити й інший вибір. життєві умови, які формували його як особистість, не такі вже й однозначні, одновимірні. якісь обставини тягли варениченка в прірву морального занепаду, а інші оберігали його від «слизької дороги» (порівняйте їх за таблиці).