Цитати до головних героїв повісті м.павленко "русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських" ​

Ніколи не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Своє шукай.

Коли людина не певна, що її робота залишиться навіки, то, може, не треба братися за ту роботу?

Нечистими руками шпаги не втримаєш

... якщо інший знаходить відповіді на запитання, то чому він не повинен вірити, що знайде їх?

Як же встановити різницю між добрим вихованням і лицемірством?

Якщо молодший ні з чим не криється, старший не повинен дорікати.

Хлопчаки хапаються за все цікаве і не відчувають, як минає час, — вони поводяться з ним вільно, як із своєю власністю.

В цьому творі розповідається про те, як після Великої Вітчизняної війни полонені німецькі солдати відбудовували невеличке українське містечко. Незважаючи на всі жахи, які довелося перенести місцевим мешканцям за роки війни, вони не мають ненависті до полонених.

Вони навіть співчувають їм, жителям містечка скоріше жаль цих німців, і тому вони намагаються хто чим до полоненим. Українці дають їм одяг і їжу, хоча й самі ще голодують. Тільки діти подекуди вороже ставляться до незваних чужинців. Але, незважаючи на це, німці люблять місцевих дітлахів, бо бачать в них своїх дітей, які залишилися на їхній батьківщині. Своїм доброзичливими ставленням до жорстоких дітей із групи полонених виділяється хворий на сухоти и завжди брудний німець за ім’ям Фрідріх. Він постійно намагається розважити дітлахів, співає їм пісні, робить для них прикраси із кусочків цегли і по-усякому їх пестить.

Объяснение: