Часто про якісь плани чи мрію, що не збулися, кажуть: усе, що не робиться, на краще

наш народ дуже співочий. позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.

  важка доля простого народу закарбувалась у пісні «зажурилась україна». у той час татарські набіги спустошували села. тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. і серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «бери шаблю гостру,   довгу та йди воювати».  

  так народжувалися герої-козаки запорозької січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. мужність івана сірка оспівана в історичній народній пісні «та ой як крикнув же козак сірко». в народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.  

  ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман богдан хмельницький. пісня «ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під жовтими . ще було багато перемог на рахунку хмельницького, та ця битва стала першою   цілковитою перемогою над польською шляхтою.

    пісня «ой морозе, морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. та сили були нерівні: «не вернувся морозенко, голова завзята». його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.

    славу славних запорожців продовжили і повстанці. у пісні «максим козак залізняк» оспіваний переможний похід на жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». значне перебільшення можливостей ів тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.  

  не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва устим кармалюк. не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «як про їх муку, сам гірко заплачу». тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «а так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». у нагороду за його мужність народними піснями «кармалюка в світі споминають»   до сьогодні.  

    в історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле україни, сподівання наших   предків. наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. а допоки лунатиме народна пісня, історична слава україни житиме вічно.

Тугар вовк — один з головних персонажів повісті і. франка «захар беркут». тугар - боярин, якому князь землі тухольчини. виглядає тугар вовк так: "плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів". характер тугара вовка такий: він пихатий, гордий та гнівливий. вважає себе вищим за громаду.він підступний, жорстокий і хитрий. любить гроші, славу та владу. тому тугар вовк стає зрадником, ворогам - монголам. тугар вовк - негативний персонаж твору, хоча позитивні риси в нього теж є. наприклад, він дуже любить свою доньку