memmedovallahverdi0239
?>

У якому вірші Т. Шевченка героями соловейка, хрущі А) садок вишневий коло хати Б) зірка В) Гаї шумлять Г) не бував ти у наших краях

Украинская литература

Ответы

aobuhta4

А

Объяснение:

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть)

fixer2006

А) хрущі - ХРУЩІ НАД ВИШНЯМИ ГУДУТЬ

СОЛОВЕЙКО - ЗАТИХЛО ВСЕ ТІЛЬКИ ДІВЧАТА ТА СОЛОВЕЙКО НЕ ЗАТИХ

Объяснение:

Рузиев_Давиденко

Объяснение:

Один із поетів написав про своє дитинство в повісті Гуси-лебеді летять це був Михайло Стельмах . Хоч на той час життя було тяжке , був голод , люди навіть немали взуття . Але Михайло був дуже доброю дитиною це мені запало до душі під час читання цієї повісті . В ній Михайлик розповідав цікаві історії з свого життя , він дуже любив казки та легенди, які розповідали йому дідусь Дем'ян та бабуся . Цьому хлопчині був цікавий навколишній світ він вважав що це казка . Сам же. Михайлик був дуже допитливою дитиною йому були цікаві книги , хоч на той час всі думали що це нечиста сила але йому подобалося читати , всякими здобував книги . Напевно тому він і став письменником бо з дитинства захоплювався цим . Це хлопчик з дуже хорошим серцем , не завжди його доброта радувала батьків але в глибині душі вони тішились що виховали такого сина . Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але ди Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, оточене любов’ю та турботою, можна назвати щасливим. Мені дуже подобається ця повість !

Yelena642

Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов'язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, 30 років? Може, напишу книжку про літні подорожі до Криму? А може, про наші з друзями пригоди? А можливо, зняти фільм про шкільні будні, адже і в них є чимало веселого? Думаєте, це буде нікому не цікаво? А ось у повісті М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять", яку ми нещодавно вивчали на уроках української літератури, автор дуже цікаво розповів про своє дитинство, взаємини з однолітками та дорослими.

Оповідь у творі ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитячі роки. Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьяна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем'ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах. жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу.

 

З великою любов'ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння).

Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою "Космографія". Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п'єсу.

Але Михайлик — не якась там ідеальна дитина: він дуже жвавий, веселий, непосидючий, любить розважатися й бешкетувати з друзями, спілкуватися з подружкою Любою.

"Прямо над нашою хатою пролітають лебеді" — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: "Гуси-лебеді летять ... над моїм дитинством, ... над моїм життям!"

Объяснение:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

У якому вірші Т. Шевченка героями соловейка, хрущі А) садок вишневий коло хати Б) зірка В) Гаї шумлять Г) не бував ти у наших краях
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

rnimsk149
jaksonj326
patersimon1
rubanvladimir374
mariyachervonnaya44
info-mosbalkon
Vladimirovna Dmitrieva
dmitrij-sp7
dumpler
sv-opt0076
Olia72
astahova
Кристина Валентиновна
виталийВячеславович
xsmall1