AndrukhovichKonovalov
?>

Твір роздум про життя де панує правда

Украинская литература

Ответы

astenSA
В том світі завжди злагода . Люди не обманюють . Завжди злагода і правда
pri02

Відповідь:

Він крутнувся на нозі - отже, йому було весело. Він побіг гратися - отже, він не відчував ніякого суму. Він забрав Федькового чижика, який йому  фактично не був потрібний, якого він все ж таки не виграв, тому що другий раз Федько став на лід не для того, щоб перейти через річку, а для того, щоб врятувати Толика. Він зміг вимагати цього злощасного чижика у матері, яка тільки що втратила свого єдиного сина.  На мій погляд, це підло.

Пояснення:

цитата "Коли Федькова труна сховались за рогом вулиці і не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком.  Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька".

skorpion7228528
Народився А. Давидов 1938р. в с. Бочках Конотопського району на Сумщині в сім'ї вчителів. Після закінчення в 1960р. Ніжинського педінституту працював учителем біології. Деякий час був на комсомольській, партійній роботі. Далі присвятив себе літературній діяльності: завідував відділом природознавства у журналі

«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім —

Директором видавництва «Молодь».

А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла

1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.

Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.

Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота гає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.

Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про

Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить

Природу.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Твір роздум про життя де панує правда
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*