Саме така думка прийшла й до голови головного героя твору, багатого шляхтича, чиновника земського суду Мартина Борулі. У нього є заповітна мрія – зробити свій рід дворянським, поставити все на «дворянську лінію». Після того, як пан Красовський назвав Мартина «бидлом», а його сина – телям, доведення «дворянської лінії» стало для нього справою честі.
Не звертаючи уваги на те, що він викидає гроші «на вітер», Боруля наполегливо і навіть із завзяттям судиться, не бачачи і не розуміючи , що повірений Трандалєв просто дурить його. А найголовніше, сам герой не зумів би пояснити, для чого він так прагне дворянства, адже в його житті і так все гаразд. Він має дружину, сина і доньку, веде чимале господарство.
Смішно дивитися, коли Боруля, який звик прокидатися спозаранку, щоб бути схожим на дворянина, намагається по-панські довго лежати у ліжку, хоч й нього й болять всі боки від того лежання. Своїх дітей Мартин Боруля змушує називати його «папінька», а дружину – «мамонька». Дочці він не дає працювати, щоб вона звикала до дворянського життя.
Скільки грошей даремно витрачається на дворянський антураж! Не можливо серйозно гати за спробами героя п’єси бути благородним: очікуючи «кофій», який повинні привезти з міста, Боруля просить дружину дізнатися, що ж з ним робити: «Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички – вона зна – і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?».
Хоча Мартин Боруля і гарний батько, але засліплений дворянством, він ледь не зламав життя своєї доньки Марисі. Він відмовив сватам Миколи, коханого парубка Марисі, пояснюючи це тим, що «Не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій лінії…». Боруля в чоловіки доньці готовий взяти навіть регістратора Націєвського – несерйозного міського франта, балагура, який ще й любить випити за чужий кошт. Марисю дуже дивує така зміна в батькові, адже вона була вихована зовсім по-іншому.
Объяснение:
Тарас Шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії України. Він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. Однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. Не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну. Шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. Я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані Шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. І я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. В інших народів свої проблеми, а от Шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.
Шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. Головна причина цього криється в тому, що я українець. Завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були. Це дуже важливо.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть! 1.хто ваш улюблений герой у творі захар беркут чим він тобі сподобався. 2.чим зацікавив тебе твір а.чайковського "за сестрою" 20 ів