Зякою метою павлусь так заповзято почав вчити татарську мову

Тогда тебе

Ему она была необходима т.к. его татары у себя оставили.

Образ Омелька Кайдаша 

Омелько Кайдаш – це селянин, чий світогляд формувався в часи кріпацтва. Він був кріпаком, і роки тяжкої праці підірвали його сили, забрали здоров'я та радість життя. Виглядає він так: його «широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця». Через постійну працю руки Омелька "здорові" і "жилаві".

Омелько Кайдаш був працьовитою людииною, і своїх синів теж привчав до праці. Це - позитивна риса його характеру. Серед негативних рис - те, що він запальний і забобонний, і, насамперед, схильний до пияцтва. 

Саме пияцтво і сгубило Омелька Кайдаша: він спився, збожеволів та втопився - при тому, що саме такої смерті боявся все життя.

 Характеристика Кайдаша
"Широкі рукава закачалися до лік5тів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною."
"Лице його було жовте, як віск"
"Його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами."
Кайдашиха
"Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима,з тонкими губами та блідним лицем."
"По другий бік тину стояла баба Кайдашиха, висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг сорочці, в здоровій хустці на голові."