Мiнi твiр на тему "я не хочу потрапляти в недоладiю тому "

Я не хочу потрапляти в країну Недоладію тому що там все не так як у нас. Там живуть дивні створіння, вони потрапляють туди через недороблені справи.

Ну можно примерно так: 
Народна чумацька пісня «Ой у степу криниченька» оповідає про тяжку долю чумаків. Чумаки лагодили вози, запрягали волів, збиралися у валки й вирушали в довгу й небезпечну дорогу —у Крим по сіль. У мандрівці траплялися різні пригоди — і розбійники нападали, і хвороби чіплялися, і худоба пропадала. Тому складено так багато журливих пісень про чумацьку долю, коли господарі після кількамісячної подорожі не поверталися додому, а знаходили останній притулок десь край дороги.

Взагалі, чумаки — перші купці, мандрівники, «жива газета». Вони побували не лише в Криму, а у й Європі, в багатьох країнах, сприяли економічним та культурним зв'язкам між державами. У пісні зустрічається фольклорний образ зозулі з її віщуванням, постійні епітети (чистий степ, зелена муравина, зелений байрак, сира земля).

З давніх давен старі люди розказують про створення Землі нашої. Давно то було, у повітрі колихалося щось таке, ніби шар - м'яч. Хтосьштовхнув цей шар - м`яч та й він розірвався. Полетіли куски цього шару в різні сторони й так утворилися земля, сонце, місяць, а також і зорі. З одного того великого куска від того шару утворилася наша земля, що ми на ній живемо. А от завдяки величезному китові, який підмостив того разу свого хвоста, затрималася наша земля, а то була б полетіла в бездну. Але цьому китові довго лежать на одному й тому місці обрида і починає він ковилять хвостом, а земля починає ворушитись.