Іть гаписати вір 6сток. про алю с краіни недоладіі

Відповідь:

Я напишу ті, що я знайшла звичаї і традиції:

вітання - Максим коли вітався, то кланявся і вітав кожного голосно і приязно;

особисті стосунки: Максим просить руки у батька Мирослави, Захар Беркут благословляє Максима і Мирославу на щасливе подружнє життя;  

громадське життя: громада все вирішує разом, дружно, на загальні збори скликають закличники, які при цьому носять копне знамено, зупиняються перед кожним дворищем і викликають господаря голосно, кожного по імені, потім повідомляють, що потрібно прийти на копу (збори). Всі спірні ситуації вирішувала громада на своєму громадському суді.

Свої звичаї і традиції існували під час проведення зборів. Вони завжди проходили біля старої липи; копне знамено встромляли в дірку, продовбану в камені, це було знаком про початок ради. Кожен, хто виступав на раді мастив очі і уста водою з джерела, яке било з-під коріння старої липи - цитата: "Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при такім важнім ділі, як народна рада".

щодо релігії, вірування: багато хто з тухольці з людей ще вірили в старих богів, приносили їм жертви, палили ягільник, щороку Сторожа прикрашали вінками. Цитата: "Майже над кождими воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою; се були знаки духів — опікунів дому"

Пояснення:

Держи:

• «Хоть я и очень люблю лес, но боюсь его души ...».

• «А еще я люблю, как из леса неожиданно вынырнет хижина, заскрипят воротца, побегут дорожки к саду и к пасичиська. И люблю, когда березовый сок капает с желобка ... .Люблю напасть на лесное источник и смотреть, как оно коловертнем выкручивается из глубины. И люблю, когда грибы, обнявшись, как братья, собирают на свои шапки росу. И люблю осенью по колено ходить в листве. Когда так хорошо краснеет калина и пахнут опята ».

• «Я не очень морщусь, когда надо что-то делать, охотно дедушке, паса нашу вредюгу лошадь, рублю дрова, охотно точу тяпки, люблю с мамой что-то сажать или расстилать по весенней воде и солью полотно, без охоты, а все-таки понемногу цюкаю тяпкой на огороде и не считаю себя лентяй ».

• «Да у меня, если послушать одних, слабость, а если поверить другим - глупость; именно она и наносит наибольший хлопот и бедствия ... И уже тогда мне одни слова сияли, как звезды, а другие туманили голову ».

• «Я никогда не был нытиком, терпеливо сносил и кнут, и хлудину, и подзатыльники ...»

• «Учился я хорошо, учился бы, наверное, еще лучше, чтобы было во что обуться. Когда похолодало и первый ледок затянул лужи, я мчался в школу, как ошпаренный. Наверное, только это научило так бегать, что потом никто в селе не мог перегнать меня, чем я сильно гордился ».

• Марьяна -> Мише: «И учись ... и так учись, чтобы все знали, какие-то мужицкие дети. Пусть не говорят ни господа, ни подпанки, ни разная нечисть, мы только быдло. Были быдлом, а теперь - нет! »