Скласти твір-роздум: у чому краса людської душі ?

Не дарма всі люди визнають, що душа може бути як красивою, так і потворною. Звичайно, далеко не завжди вона є однозначною. Якщо взяти в якості прикладу якусь певну людину, то, напевно, можна прийти до висновку, що в її душі є одночасно щось красиве і некрасиве. Проте найвідоміші літературні автори можуть давати нам яскраві і гострі приклади. Здається, такі приклади містяться в оповіданні Володимира Винниченка «Федько-халамидник».Ключовими дійовими особами цього оповідання є Федько і Толік. Два цих хлопчика живуть по сусідству, але, незважаючи на це, вони суттєво один від одного відрізняються. Федько дуже часто робить капості, він надзвичайно активний хлопчик, нерідко це приводить його до якихось життєвих неприємностей. Тим не менш, в той же самий час кожен із нас, напевно, визнає, що у нього красива душа. Адже він не обманює, готовий виручити в біді, володіє високими моральними якостями і відвагою. У нього було мало спільного з Толіком, тому що Толік був слабким, пасивним і мало на що здібною хлопцем. Проте, нехай двоє хлопців мали мало спільного, вони все одно спілкувалися.Одного разу між ними стався ключовий випадок, який дуже добре дав зрозуміти, у кого з них гарна душа, а у кого – потворна. Толік провокував Федька перейти замерзлу водойму. Фактично він підбурював його, напевно, в душі сподіваючись, що у Федька не вийде, він хоч раз у житті програє. Але Федько був дуже вправним, йому вдалося перейти водойму туди і назад. Це в певному сенсі шокувало Толіка, і він сам вирішив повторити такий сміливий вчинок, хоча його до цього ніхто не підбурював. Але йому нічого не вдалося, він провалився крізь лід у воду. Федько мав красиву душу, він був сміливим, а тому ні секунди не думав і кинувся на до Він міг загинути, але все-таки врятував Толіка. Більш того, він не хотів підставляти хлопчика, а тому взяв всю провину на себе перед батьками. Батько його покарав, у Феді була висока температура і сильний кашель, вже через три дні він помер. А ось Толя був настільки потворним в душі, що попросив у Федіної мами ніж, на який він раніше сперечався з Федьком, і навіть не прийшов до друга на похорон. Приклади цих двох хлопців дають чітке уявлення про те, що таке краса і потворність людської душі.Подібних випадків, як у цьому романі, ви і я можемо побачити безліч у нашому житті. Я думаю, що життя просто влаштована так, що далеко не у всіх однакові душі. Світ не може бути повністю добрим і правильним, в ньому співіснують добро і зло. Звичайно, вони знаходить відображення у людських душах, зокрема, в душах героїв оповідання Володимира Винниченка

Ренесанс (від латинського renascor — відроджуюсь) — епоха, що прийшла на зміну Середньовіччю; епоха, коли відроджувалося західноєвропейське мистецтво і література. Ренесанс спочатку виник в Італії, а потім поширився у Європі у ХІV–ХV сторіччях.  Основною  рисою мистецтва Ренесансу було повернення до античних зразків. Повертається античний ідеал краси, особлива увага звертається на людську особистість як таку, її цінність. Поширюються гуманістичні ідеї, світогляд людей поступово звільнюється від середньовічних догм. 
У цей час європейська література творилася переважно латинською мовою. В укріїнській літературі того часу теж панувала латина, але деякі твори писалися книжною староукраїнською, старослов’янською та польською мовами.  До України Ренесанс дійшов пізно і не охопив усіх видів мистецтва. Ренесанс існував в Україні у ХVІ ст. як  естетична течія, яка злилася з українським бароко на початку ХVІІ ст. Найскладніша проблема для кожного періоду — вироблення власного літературного стилю — так і не була розв’язана. Серед найвідоміших представників українського літературного ренесансу були: Павло Русин, поет, що писав латинською мовою, письменник Себастіан Кльонович, що писав польською, та письменник, теолог та проповідник Петро Скарга.

Ренесанс (від латинського renascor — відроджуюсь) — епоха, що прийшла на зміну Середньовіччю; епоха, коли відроджувалося західноєвропейське мистецтво і література. Ренесанс спочатку виник в Італії, а потім поширився у Європі у ХІV–ХV сторіччях.  Основною  рисою мистецтва Ренесансу було повернення до античних зразків. Повертається античний ідеал краси, особлива увага звертається на людську особистість як таку, її цінність. Поширюються гуманістичні ідеї, світогляд людей поступово звільнюється від середньовічних догм. 
У цей час європейська література творилася переважно латинською мовою. В укріїнській літературі того часу теж панувала латина, але деякі твори писалися книжною староукраїнською, старослов’янською та польською мовами.  До України Ренесанс дійшов пізно і не охопив усіх видів мистецтва. Ренесанс існував в Україні у ХVІ ст. як  естетична течія, яка злилася з українським бароко на початку ХVІІ ст. Найскладніша проблема для кожного періоду — вироблення власного літературного стилю — так і не була розв’язана. Серед найвідоміших представників українського літературного ренесансу були: Павло Русин, поет, що писав латинською мовою, письменник Себастіан Кльонович, що писав польською, та письменник, теолог та проповідник Петро Скарга.