для того часу. Опинившись в неволі, трудове селянство, “як дикий тур, загнаний, знесилений”, не бажало, одначе, скоритися з панським ярмом на шиї.
Багато з них бігло з-під кріпацтва у вільні краї, зокрема за Дунай, де після зруйнування Запорозької Січі 1775 року було засновано Задунайську Січ. Але й там не було волі і спокою, бо панство ловило втікачів і, якщо не засилало до Сибіру,то “одсилало в кайданах назад, знов у неволю, на панщину”. І невідомо, що було краще: загинути чи залишатися жити у знущанні.
Головні герої повісті – Остап та Соломія – кохали одне одного. Але для пана вони, як й інші кріпаки, були “товаром”, тому він розлучив їх і видав заміж Соломію за свого хурмана. Пан катував нагаями дідуся Остапа, збирався забити самого Остапа за його сміливе слово.
Все це спричинило до втечі.
Остап мав на меті жити поміж вільних людей, а Соломія мріяла оселитися у слободі, господарювати та піклуватися про Остапа. Цим мріям не судилося здійснитися. Остап і Соломія булине поодинокі у бажанні здобутися волі: цілими родинами бігли від кривди та знущання селяни, підтримуючи одне одного.
Важким був шлях за кордон. Але й за кордоном їх не чекала бажана воля: спочатку Остапа було поранено, потім Соломія і Остап потрапили у циганське злодійське гніздо, через що Остапа забрали до в’язниці та збирались відправити назад до пана.
Соломія не уявляла собі життя без Остапа, тому хотіла визволити його. Для цього вона склала план і разом з Іваном Котигорошком спробувала відбити Остапа у турків, коли вони перевозили його через Дунай. Але ця спроба визволити Остапа закінчилася загибеллю Соломії та Івана.
Остап залишився живий. На все життя на його тілі зосталися сліди мордувань від пана, москалів, турків. Втрата Соломії була для нього втратою половини душі.
Гірке, самотнє життя прожив Остап, чекаючи часу об’єднання з другою половиною себе у потойбічному світі.
Доля Остапа та Соломії вражає трагічністю й високою красою. Остап, вихований дідом у давніх традиціях вільного козацтва, усе життя не тільки мріяв про волю, але й здобув її. Дуже дорого заплатив він за бажану волю. Велике кохання покликало Соломію піти за Остапом у пошуках волі. її не спинили труднощі та небезпека.
Дуже прикро, що Соломія загинула, а Остап, замість подружнього життя з нею, мав тільки спогади про своє кохання.
Объяснение:
тут найди что тебе нужно))
ответ:Я думаю, щоб говорити про Олену Телігу, потрібно говорити про її покоління. Ставши емігрантами, вони виховувались в умовах інших, тобто, у вільних умовах, в умовах, коли тодішній президент Чехословаччини Масарик прихистив українські інституції, такі як Український вільний університет, Високий педагогічний інститут імені Драгоманова. Ці молоді люди, по-перше, здобували освіту в цих вільних установах. А друге: вони думали про те, якою має бути їхня участь у боротьбі за українську державу.
Я завжди кажу, що гасло Олега Ольжича «Доба жорстока, як вовчиця» найбільше підходило до цих людей, бо вони зрозуміли, що за державу треба боротись, і не тільки боротися, але й класти своє життя. Тому виховалася оця плеяда в першу чергу в Празі, там заснувалася ціла група, так звана «празька школа».
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
тарас бульба - головний герой повісті м. гоголя. це запорізький полковник. він мужній та відважний воїн. найсвятішою для нього була справа - обороняти віру та вітчизну. цьому він присвятив все життя.
відважним і досвідченим він постає перед нами, коли його обрали наказним отаманом. в творі наведено багато моментів, коли тарас своїм товаришам.
таас бульба - безкомпромісний, нещадний до ворогів, бо глибоко сприймає кривди народні.
отже, тарас бульба - народний герой, що втілив у собі найкращі риси запорізького козацтва, силу і волелюбність українського народу.