Напишіть вірш івана франка про природу на 5 стовпчиків

Іван Франко – «Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє…»

Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вітри.
Проскрипів мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дівчини, що з сну будиться,
В груді радісно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сій в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любві мати щирая
Обійме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, –
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія,
В грудях сміливість до великого
Бою за добро, щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку, на живу ріллю
Впадуть сімена думки вашої!

Жорстокість-це риса особистості, що визначається як байдужістьдо стражданя людей або прагнення завдати страждання іншим.

На мою думку такі речі виправити не можна. Якщо він уже раз так зробив, то де ми можемо взяти гарантію, що це не повториться. На жаль, ми дуже часто бачимо схожі речі як в дорослих, так і в дітей. Хоча в другого представника людства жорстокість вкрай сильне почуття. ДІти не знають міри, вони не здатні правильно мислити та аналізувати. ТОму дорослі часто виховують дітей в суворих рамках.

ТІльки чудо може змінити таку людину. Тому давайте всі разом будемо вірити в чудеса і надіятися на краще

Головна частина          підрядна частина І                підрядна частина II  

Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості дерев, не була б ворогом сама собі й природі (Є. Гуцало).

Розпов., неокл., складн., сполучн., складнопідр., обстав. умови, коми вжито для виділення відокремленої обставини, а також підрядної частини речення.

Головн. част. — односкл., безособ., пошир., повне, неускл.

Підр. част. І — двоскл., пошир., повне, неускл.

Підр. част. II — двоскл., пошир., неповне, неускл.

[   ], що ((якби   ), (то    )).

Синонімічна конструкція:  Отут, серед цвіту, здається, що людина, навчившись мудрості дерев, не була б ворогом сама собі й природі.