написали мiнi-твip "образ отамана гамалiя"

Я впевнений, що кожен, хто коли-небудь читав твори Великого Кобзаря, не залишився байдужим! Особисто мене надзвичайно вражає та різноманітність форм, тем та проблем, яку ми бачимо у творах Шевченка. Є в його творчій спад-; щині і романтичні балади з елементами містики та чаклунства, і ліричні поезії про кохання, настільки щемливі, що іноді сльози навертаються на очі, і стилізації під народні думи, і реалістичне зображення народного життя у поемах, і філософська поезія, настільки глибока, що і зараз я із захопленням розмірковую над деякими думками Тараса Шевченка. Окрему частину своїх творів геній української літератури присвятив історії нашої Батьківщини. Велика частина історичних творів Шевченка має під собою реальні події, деякі з творів оперують узагальненими образами. Проте у будь-якому з них ми відчуваємо таку любов до своєї країни, до її народу та історії, що й самі помічаємо щось таке щемливе та горде всередині себе, що заведено називати патріотизмом.Одним із найкращих творів на історичну тематику, зокрема на тему козацтва, є поема «Гамалія». Головний образ поеми — отаман Гамалія. Цей образ не змальовує нам реальну історичну постать, він створений Шевченком. Але ж цікаво, що, попри свою «вигаданість», Гамалія залишається живим для читачів, він уявляється нами як реально існуюча людина. Мені здається, що це свідчення художньої майстерності Шевченка, яка, у будь-якому разі, все одно не підлягає сумніву…Отож, отаман Гамалія. Я уявляю його високим сильним чоловіком з глибокими карими очима, з яких проглядає мужність та звитяга, готовність до будь-яких випробувань. Козаки-запорожці, звісно, поважають та люблять свого отамана. Почувши плач невільників, Гамалія вирушає визволяти своїх земляків з ворожого полону. У місті Скутарі він з іншими запорожцями перемагає ворога, визволяє бранців та повертається додому. Отаман Гамалія — узагальнений образ козацького ватажка. Він сміливий та мужній, не ховається за спини товаришів під час бою, ладний життя віддати за будь-кого із своїх побратимів, тим більше — за добробут та волю своєї Батьківщини. Я вважаю, що Тарас Григорович звернувся до зображення саме узагальненого, ніби «неіснуючого», образу з певною метою… Адже, з іншого боку, він міг змалювати реальну історичну постать, бо історичні свідчення козацьких походів, звісно, були. Але Шевченко створює саме узагальнений образ для того, щоб підкреслити, що усі події, що відбулися з Гамалією і його товаришами, могли відбутися (і, найімовірніше, багато разів відбувалися) з будь-яким загоном козаків. Уявіть собі, що за часів козацтва в Україні були тисячі таких, як Гамалія… Виходить, що мужній, сильний козак, який багато разів ризикував життям за своїх друзів та за Батьківщину, який понад усе цінує у своєму житті козацьку волю та рідну країну, ладний битися не на життя, а на смерть з її ворогами, — це типовий образ! Тобто не типовий образ для літератури про козаччину, а типовий образ з життя козаків! Особисто мене по-справжньому вразила ця думка!Образ Гамалії, як і усі інші створені Кобзарем образи козаків, викликають справжнє захоплення та гордість за свою Батьківщину, яка породила на світ таких синів, синів, що по-справжньому її гідні. Я впевнений, що вивчення літератури, присвяченої темі козаччини в Україні, до нам не тільки більше дізнатися про минувшину свого народу, а й уявити собі козаків, зокрема через образ отамана Гамалії.

1. Подорож Юрка через ранковий ліс до річки.
2. Відчуття задоволення героя.
3. Юрко на рибальці.
4. Прихід Тосі до Юрка.
5. Небажання Юрка товаришувати з Тосею.
6. Невдала рибалка хлопця.
7. Побрехеньки Юрка про вдалі лови.
8. Діти побачили сім’ю дикої качки.
9. Юрко виловив всіх каченят. Розпачливий крик качки.
10. Намагання Юрка приручити каченят.
11. Тося вирішує випустити маленьких диких пташенят.
12. Намагання дівчини привчити каченят до води.
13. Незадоволення Юрка вчинком Тосі.
14. Від’їзд Юрка до міста.

Чомусь в більшості людей склалось враження, що ідеальна сім’я – це мама, тато та двоє діток: бажано хлопчик та дівчинка. І все. Насправді, у мене зовсім інші уявлення про справжню сім’ю. Я думаю, що не так важлива зовнішня оболонка, важливо те, що робиться всередині. Любов, дружба та взаємоповага між усіма членама сім'ї – ось на чому потрібно наголошувати, що потрібно берегти, мов зіницю ока.

Я щаслива. У мене є люблячий батько, турботлива мати, два брати. У нас прекрасна сім’я. Я розумію це і дуже ціную. Щодень Бога лише здоров'я для всіх. Брати, неначе орли-захисники, за мене, наймолодшу, заступались ще, починаючи з пісочниць. Я безмежно вдячна їм за це. І навіть сьогодні, коли ми вже практично дорослі, я знаю, що завжди знайду у них підтримку та до Мої брати – моя гордість. Я впевнена, вся справа у вихованні, у створенні батьками затишної та дружньої атмосфери у домі. Звичайно, у кожного нас є проблеми: чи то фінансові, чи то якісь особисті, але ми завжди твердо знаємо, що не самі у цьому бурхливому світі, нам завжди є у кого попросити до чи просто щирої поради. Сім'я – це велике щастя. Мені прикро, що не всі це розуміють. Уявіть собі дитину, яка з якихось причин не має батька або матері. А скільки у нас неблагополучних та конфліктних сімей! В таких ситуаціях найбільше страждає дитина. Я плекаю мрію теж створити щасливу сім'ю, збувати невеличкий будинок за містом та зробити все, аби у ньому завжди панувала затишна атмосфера, взаємоповага, дружба та любов. Можливо, життя складеться по-іншому, дасть якийсь свій крутий поворот, але я знаю, що у будь-яких ситуаціях рідні мої завжди мене підтримають. Такі стосунки у сім'ї надають впевненості у собі та сили.