ТвірОбраз чутливого до краси хлопчика Михайлика (за повістю М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять») План 1.Михайлик – дев’ятирічний сільський хлопчик. 2.Родина хлопця. 3.Риси вдачі: доброта і ввічливість; працьовитість; кмітливість і розум; вміння співчувати; любов до природи. 4. Книжки в житті Михайлика. 5.Чим приваблює мене цей образ?

  софійка навчається у 7 класі, часто читає й перечитує відому казку про русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника вадима кулаківського прекрасного принца. мама софійки готується до весілля тітки сніжани, вони самі вирішили пошити їй весільне плаття. софійка тим часом гуляє з молодшим братиком ростиком. сім’я софійки нещодавно переїхала до нової квартири, а софійка почала ходити до нової школи, де і закохаласяв однокласника вадима куликівського. але  софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця  валя. дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. ще софійка страшенно переживає через те, що однокласник вадим кулаківський майже не звертає на неї уваги. дівчинку бентежить новина,  що рід кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. понад усе софійці хочеться родині, щоб вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. правда, самому вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродає крадене. щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, софійка відважилася подолати час. dovidka.biz.ua дізнавшись, що стара шафа — це  портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка  не побоялася використати таку можливість. софійка випадково виявила, що стара шафа — це портал. тітка сніжана перед весіллям почала шукати старі коралі, в яких всі жінки їх сім’ї виходили заміж. коралі знайшли в старій шафі, а після знайомства з нареченим сніжани валентином софійка одягла коралі і взявши фото зі знайомства сніжани і валентина опинилася в минулому. виявляється шафа переносить софійку в той час, що на фото. на фото був засмучений хлопчик, прослідкувавши за ним софійка зрозуміла, що це син валентина… софійка повернулася в свій час сказавши фразу «коралі» навпаки — «ілларок». софійка товаришувала з однолітком сашком, який жив сам з трьома сестрами та мамою. сашко забезпечував родину як міг — продавав польові квіти, дрова, заробляв зважуванням людей. після зустрічі з сашком коралі зникли, софійка навіть подумала, що то сашко їх вкрав. але згодом з’ясувалося, що коралі вкрав вадим кулаківський. через зникнення коралів тітка сніжана відмінила своє весілля. згодом коралі софійці та сніжана вдалося викупити в товариша вадима, а софійка відкрила правду сніжані про валентина. довідник цікавих фактів та корисних знань софійка вирішує позбавити сімю кулаківських від старого прокляття. їй вдається роздобути старі фото кулаківських, коли вона одного разу наважилась прийти до вадима. але ця фотографія не зняти прокляття, адже гордій кулаківський обдурив багатьох людей, обдурив сімю міщенків, тому їх нащадки не мали щастя і були прокляті. софійка каже вадиму, що їй потрібні його старі сімейні фото, а зняти прокляття один екстрасенс. отримавши фото вона неодноразово опиняється в минулому, а завдяки коралям її ніхто не бачить. софійка дізнається все нові подробиці про життя кулаківських нащадків, а одного разу в минулому від сліпого старця дізнається, що зняти прокляття можна буде, коли земля і небо зійдуться. софійка довго не могла зрозуміти, коли той момент і кого вона має врятувати.  dovidka.biz.ua коли була повня в квартирі внизу знову відбувалося, щось страшне і дивне, софійка поділилася цим з сашком і діти вирішили пробратися до квартири в наступну повню. також софійка наважилася взяти кошеня у сашка і принести додому, яке назвали чорнобілка. софійка старалася сподобатися вадиму, але той постійно був у компанії ірки завадчук, і софійка ревнувала, але сподівалася, що коли зніме прокляття, то вони будуть разом. під час відвідин з тіткою сніжаною бабусі дідуся, що жили у половничику, софійка дізналася багато нового про нащадків міщенків, кулаківських, та про своїх пращурів.   

Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української се- лянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода… матері, як чобіт».