Твір-роздум. як я уявляю своє щастя невеликий

Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.

Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.

Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.

Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.

У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.

О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.

Аля повернулася з чарівної країни . Одного разу вона пішла до школи і побачила на дошці малюнки своїх друзів . Колиж вона повернулася зі школи на люстрі сидів [напиши ім'я героя в якого одна нога коротша друга довша просто я з 6 класу і не пам'ятаю] Герой сказав відправляйся в країну бо [герой в якого в кишені черевичок ім'я] вкраде твого Пса . Повернімося до Пса (ім'я) нещодавно Алі купили собаку яку вона назвала Пес. Аля каже але ж як ми повернемося в країну якщо в тебе немає черевичка ? Звісно є каже герой я вкрав . В нього їх багато . Добре каже Аля мені треба все обміркувати . Нема коли міркувати каже герой (в якого одна нога коротша друга довша) і ось вони враз з´явилися в країні і побачили як постать втікає з Аліним Псом . Вони за ним погналися потім зловили . А той хто вкрав собаку сказав що зробив так через те що програв спір . Вони всі поспорили що Аля не побачить їхні малюнки на дошці .

До чего же скучно, братцы,
На чужой спине кататься!
Дал бы кто мне пару ног,
Чтобы сам я бегать мог. (Ранец)

Не куст, а с листочками,
Не рубашка, а сшита,
Не человек, а рассказывает. (Книга)

Свою косичку без опаски
Она обмакивает в краски.
Потом окрашенной косичкой
В альбоме водит по страничке. (Кисточка)

У меня обложка синяя,
На любой странице линия,
Чтоб ученику
Ровно вывести строку. (Тетрадка)

Я писать умею на бегу,
Но жить без вас я не могу.
Кто дружить со мной готов,
Тот не
Сколько она хороших слов 
Написать сумеет! (Ручка)

Прямота-
Моя главная черта. (Линейка)

У меня чумазенькая спинка.
Но совесть у меня чиста -
Помарку стерла я с листа. (Резинка)

Я нужна вам для порядка
Зря страницы не листай.
Там, где я, читай. (Закладка)

Я все знаю, всех учу,
Но сама всегда молчу,
Чтоб со мною подружить, 
Надо грамоте учиться. (Книга)