12 запитань про тореадорив з васюкивки 29

1)Скільки частин у творі? (3)
2) жарн твору?(пригодницька і гумористична повість)
3)Тема?(зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні)
4)Основна думка? (кожна розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне закінчення.)
5)Проблематика?( повага до ближнього, вміння розуміти його; турбота про власне здоров’я як одну з людських цінностей.)
6) Хто розповідає нам про пригоди друзів? (Самі друзі-Павлуша Загородній та Ява Рень)
7)Як звали корову?(Контрибуція)
8)Де заховалися Ява і Павлуча під час подорожі в Київ?(під стільцями, а потім почали співати і видали себе)
9)В якому класі Павлуша почав товаришувати з Явою?(4)
10)Що робили хлопці в Києві?(У Києві хлопці їли морозиво, каталися на каруселях, купалися в Дніпрі, де бачили, як витягли чоловіка, що тонув, бо був п'яний. 
Шукаючи незнайомця-артиста, хлопці потрапили в театр, де зустріли Вальку. Всі дивилися виставу про Червону Шапочку. 
У своєму дворі Валька посварилася з Будкою — місцевим хуліганом, що дзвонив у двері й тікав. Друзі накрутили йому вуха.)
11)За кого вийшла заміж вчителька? (за старшого лейтенанта Рева-за Пайчадзе.)
12) Чим закінчується твір? (Ява висловлює думку, що вони з Павлушою будуть дружити до "останньої краплі крові")

Я впевнений, що кожен, хто коли-небудь читав твори Великого Кобзаря, не залишився байдужим! Особисто мене надзвичайно вражає та різноманітність форм, тем та проблем, яку ми бачимо у творах Шевченка. Є в його творчій спад-; щині і романтичні балади з елементами містики та чаклунства, і ліричні поезії про кохання, настільки щемливі, що іноді сльози навертаються на очі, і стилізації під народні думи, і реалістичне зображення народного життя у поемах, і філософська поезія, настільки глибока, що і зараз я із захопленням розмірковую над деякими думками Тараса Шевченка. Окрему частину своїх творів геній української літератури присвятив історії нашої Батьківщини. Велика частина історичних творів Шевченка має під собою реальні події, деякі з творів оперують узагальненими образами. Проте у будь-якому з них ми відчуваємо таку любов до своєї країни, до її народу та історії, що й самі помічаємо щось таке щемливе та горде всередині себе, що заведено називати патріотизмом.Одним із найкращих творів на історичну тематику, зокрема на тему козацтва, є поема «Гамалія». Головний образ поеми — отаман Гамалія. Цей образ не змальовує нам реальну історичну постать, він створений Шевченком. Але ж цікаво, що, попри свою «вигаданість», Гамалія залишається живим для читачів, він уявляється нами як реально існуюча людина. Мені здається, що це свідчення художньої майстерності Шевченка, яка, у будь-якому разі, все одно не підлягає сумніву…Отож, отаман Гамалія. Я уявляю його високим сильним чоловіком з глибокими карими очима, з яких проглядає мужність та звитяга, готовність до будь-яких випробувань. Козаки-запорожці, звісно, поважають та люблять свого отамана. Почувши плач невільників, Гамалія вирушає визволяти своїх земляків з ворожого полону. У місті Скутарі він з іншими запорожцями перемагає ворога, визволяє бранців та повертається додому. Отаман Гамалія — узагальнений образ козацького ватажка. Він сміливий та мужній, не ховається за спини товаришів під час бою, ладний життя віддати за будь-кого із своїх побратимів, тим більше — за добробут та волю своєї Батьківщини. Я вважаю, що Тарас Григорович звернувся до зображення саме узагальненого, ніби «неіснуючого», образу з певною метою… Адже, з іншого боку, він міг змалювати реальну історичну постать, бо історичні свідчення козацьких походів, звісно, були. Але Шевченко створює саме узагальнений образ для того, щоб підкреслити, що усі події, що відбулися з Гамалією і його товаришами, могли відбутися (і, найімовірніше, багато разів відбувалися) з будь-яким загоном козаків. Уявіть собі, що за часів козацтва в Україні були тисячі таких, як Гамалія… Виходить, що мужній, сильний козак, який багато разів ризикував життям за своїх друзів та за Батьківщину, який понад усе цінує у своєму житті козацьку волю та рідну країну, ладний битися не на життя, а на смерть з її ворогами, — це типовий образ! Тобто не типовий образ для літератури про козаччину, а типовий образ з життя козаків! Особисто мене по-справжньому вразила ця думка!Образ Гамалії, як і усі інші створені Кобзарем образи козаків, викликають справжнє захоплення та гордість за свою Батьківщину, яка породила на світ таких синів, синів, що по-справжньому її гідні. Я впевнений, що вивчення літератури, присвяченої темі козаччини в Україні, до нам не тільки більше дізнатися про минувшину свого народу, а й уявити собі козаків, зокрема через образ отамана Гамалії.

Васи́ль Андре́евич Симоне́нко

Объяснение:

Украинский советский поэт и журналист, один из представителей поколения «шестидесятников».При жизни Симоненко свет увидел лишь один сборник его поэзии «Тишина и гром» (1962), второй сборник стихов, «Земное притяжение» (1964), вышел уже после смерти поэта. Его произведения издавались и переиздавались до 1968 года, после этого, больше, чем на десятилетие творчество Симоненко исчезло с карты украинской литературы. Возвращение поэта в литературный процесс состоялось в 1981 году, когда был выпущен его поэтический сборник «Лебеди материнства».

С 1990-х годов и вплоть до настоящего времени (2018) произведения Симоненко регулярно переиздаются, они включены в обязательную школьную программу Украины!