Позитивні та негативні риси карпа (із казки запорожці) позитивні негативні

позитивні : сміливий , мужній , впевнений , вихованість ,( шана до старших) .

негативні : гордість і боягузливість .

 

 

Центральною фігурою п'єси "наталка полтавка" є проста українська дівчина наталка. за деякий час до початку дії п'єси вона з матір'ю переїхала до села із полтави, але тут, у селі, її вже знають як добру, роботящу і чесну дівчину. "золото, а не дівка! " — так характеризує наталку виборний і додає, що вона своєю працею утримує і себе, і свою матір. звичайно, що така гарна й красива дівчина є до себе увагу парубків. але всім вона відмовляє, бо чекає повернення із мандрів свого коханого — петра.   вже з першої появи наталки читач розуміє, що перед ним — яскрава особистість, дівчина розумна й щира. вона дає гідну відповідь на залицяння хитрого "юристи" возного тетерваковського, підкреслюючи, що все її багатство — це добре ім'я.   ось як каже про себе сама героїня: "небагата я і проста, но чесного роду, не боюся прясти, шити і носити воду". наталка усвідомлює власну гідність і не хоче заради багатства та забезпеченого майбутнього поступатися власним щастям. але дівчина любить і свою матір, а тому заради її спокою погоджується одружитися з нелюбом. але ця згода не може примусити наталку відмовитися від кохання. і коли петро, нарешті, повертається, саме наталка виявляється здатною на рішучі дії — їй, за її власними словами, краще буде у ворсклу кинутися, ніж стати жінкою возного. протягом усієї п'єси ми жодного разу не бачимо, щоб наталка байдикувала: вона ходить по воду, шиє мова дівчини багата, красива і співуча: наталка раз у раз використовує влучні й дотепні народні прислів'я та приказки . в образі наталки полтавки втілені найкращі риси української дівчини: щирість, скромність, доброта, чесність, вірність коханому, любов до рідних. а ще автор підкреслює її рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. можна стверджувати, що наталка — ідеал селянської дівчини. властиві їй загальнолюдські цінності роблять цю героїню улюбленицею не одного покоління читачів і глядачів.  

Vskore zanyalas' zarya. yunosha-gost' nachinayet proshchat'sya. - net-net, ne pustim! - zagorodili yemu dorogu muzh i zhena. - ty spas nam zhizn' - skazhi, chem otblagodarit' tebya? - ne za chto blagodarit', mne idti nado. - nu, khot' imya svoye nazovi. yesli ne sumeyem otblagodarit' - tak budem znat', kogo blagoslovlyat'. - sotvori dobro i khot' v vodu yego kin' - ono ne propadet. ya ta samaya govoryashchaya rybka, kotoruyu ty poshchadil, - otvetil neznakomets i ischez. a muzh i zhena ostalis' v radostnom izumlenii. развернуть незабаром зайнялася зоря. юнак-гість починає прощатися. - ні-ні, не пустимо! - загородили йому дорогу чоловік і дружина. - ти врятував нам життя - скажи, чим віддячити тобі? - нема за що дякувати, мені йти треба. - ну, хоч ім'я своє назви. якщо не зуміємо віддячити - так будемо знати, кого благословляти. - створи добро і хоч в воду його кинь - воно не пропаде. я та сама говорить рибка, яку ти пощадив, - відповів незнайомець і зник. а чоловік і дружина залишилися в радісному подиві.