Твір на тему власна кінцівка твору іван сила

кщо дивитися на твір Франца Кафки «Перевтілення» прямо і при цьому не намагатися відшукати якісь метафори, можна прийти до висновку, що положення його головного героя Грегора Замзи стало просто катастрофічним. Звичайно, в реальному житті люди не можуть перетворитися на комах, і наука таких випадків не фіксувала, тим не менш, одна думка про те, що хтось може таке перетворитися, призводить до жаху. Звичайними людьми комахи сприймаються хто щось абсолютно чуже, незрозуміле і в деяких випадках навіть
неприємне.

Відмінні риси

Вік: Том — дитина, а Кліві — доросла людина

Том — представник «майбутнього людства», а Лірой Кліві — пересічна людина

Том потрапив у незвичайну пригоду добровільно, а Кліві — через космічну аварію

Усвідомленість дій: Том діяв майже підсвідомо, підкоряючись натовпові, а Кліві — свідомо, обмірковуючи кожен свій крок

Об’єкт порятунку: Том рятує залишки культури, а Кліві — власне життя

Сутність конфлікту: у творі «Усмішка» — між Томом і натовпом городян, цивілізацією та варварством. У творі «Запах думок» — між Кліві та позаземною фауною.

Спільні риси

В обох творах події відбуваються у майбутньому

Том і Кліві є жертвами технічної катастрофи (Том — з постапокаліптичного майбутнього, а Кліві пережив аварію на поштовій ракеті)

Обидва герої не підкоряються обставинам та перемагають їх

Наявність зовнішнього конфлікту, сутність якого викладено у відмінних рисах героїв

Наявність внутрішнього конфлікту та критичне ставлення до дійсності

Объяснение:

ответ:Задовольняти свої потреби і сприяти задоволенню потреб інших – насправді важливо. Але чи усвідомлюємо ми, що крім фізичних, моральних, соціальних потреб кожен з нас має також духовні потреби? Вони, як і всі інші, є важливою складовою нашого життя. І їх задоволення чи незадоволення дається взнаки. Можливо, ми не завжди вміємо їх розпізнавати, усвідомлювати і задовольняти, але від того вони нікуди не діваються.

Яскравим свідченням наявності духовних потреб є те, що кожна людина тягнеться до чогось вищого, глибшого. Навіть ті, які не є практикуючими християнами, які не живуть активним глибоким духовним життям, часто є вразливими на якісь страхи, пов’язані з чимось невідомим, таємничим. Навіть затятих атеїстів часто лякає поняття смерті, пекла тощо. Слідування різноманітним забобонам, магічним ритуалам, обрядам, навіть серед людей, які не є дуже віруючими, як також приналежність до різних рухів і груп з релігійним підтекстом, навіть те ж практикування йоги чи інших східних практик – живе свідчення наших духовних потреб. (было взято с интернета)