Вчому полягає гріх марії ляшківської?

Марія перейшла межу між добром і злом, вчинила гріх і розуміє це. Зрада не може бути виправдана жодним найблагороднішим мотивом. Самогубство зрадни­ці — це ще один гріх, який є вже закономірним. Іуда зрадив Христа — і повісився, Марія зрадила своїх товаришів — і отруїлася. Зрада — це найстрашніший злочин, а отже, гріховне життя зазвичай закінчується гріховною смертю — і це абсолютно закономірний кінець усіх запроданців

Гонитва за наживою породжує ворожнечу між «хазяйственними мужиками». Калитка заздрить Жолудеві, Пузиреві і докладає всіх зусиль, щоб взяти верх над ними. Він вирішує, що Жолудь «не іначе, як нечистим путьом» досягнув свого багатства. Тому й захопила його перспектива вигідно придбати фальшивих сто тисяч. При цьому він навіть досвідченого шахрая спробував обдурити: заплатив йому, замість п'яти, тільки три тисячі карбованців. Та, засліплений жадобою багатства, Калитка сам пошився в дурні: замість фальшивих грошей шахрай підсунув йому мішок з чистим папером. Це доводить Калитку до відчаю, він кидається вішатись, а коли його рятують, він заявляє: «Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!»

Федько - дитячий отаман. Він постійно знаходитьсобі якісь пригоди: то шибку розіб"є, то око товаришеві підіб"є, то змія в хлопців забере. Але, незважаючи на розбишацький характер, автор показує його чесним, справедливим, сміливим, благородним. Вражає сміливість Федька, коли він, не роздумуючи, кинувся рятувати Толю з льодового полону. Він ніколи не видавав своїх друзів. Душа в Федька була прекрасною, чесною і порядною. Мені подобається Федько своєю хоробрістю, благородством, правдивістю, сміливістю, готовністю прийти на до у скрутну хвилину. Шкода, що він помер, а безсердечний Толя живе.