Краткое содержание твору любові пономаренко «гер переможений»

Полонені німці зводили житловий квартал з любов’ю і розпачем. початку вони боялися, не любили цей народ, а коли звівся фундамент, стали по-доброму, старанно приладнувати цеглинку до цеглинки.
Навесні Фрідріх скопав грядку й посадив нагідки. Як тільки він пішов, ми, діти, розорили все те, ще й хрестик із прутків поставили. Місто давно не сердилося на німців, удови навіть жаліли, приколи дещо з одягу, їжу.
Фрідріх часто показував фотокартку двох чепурних дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, але ми все одно його дратували, кидали в нього грудки землі. Під осінь Фрідріх страшно кашляв. Охоронець пригощав його цигаркою і дозволяв лежати під стіною. Німець робив понад вікнами другого поверху прикраси із цегли — сонця і квіти, самотні жінки подовгу стояли і роздивлялися їх.
Одного разу Фрідріха знайшли повішеним біля стіни барака, його поховали за містом, не насипавши навіть горба.
Восени ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа а вікні й побачила велику жовтогарячу квітку, що розцвіла на клумбі, незважаючи на перший сніжок. Я кинулась туди, простягла руку відсмикнула — поряд стояв зв’язаний нами хрест.
Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла підлога. Якось син прибивав поличку до стіни. Дриль шурхнув у якийсь отвір. Там лежала рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дівчатка дивилися на нас і ніби запитували: "Ви не знаєте, де наш тато?"Війна — жорстока річ. Від неї постраждали мільйони людей. Причому не лише ті, що захищалися, а й ті, що нападали. Ми не можемо знати, чи усвідомив Фрідріх свою провину перед нашим народом, але напевне, що спокутував. Діти ненавиділи полонених німців за те зло, що принесли вони на нашу землю. Дорослі, жінки були більш милосердними, можливо, розуміючи, що багато вояків потрапили на фронт і не зі своєї волі. У кожному разі, двоє дівчаток — дочок Фрідріха — ні в чому не винні. Та деталь, що будинок простояв пів-віку без ремонту, був теплий і затишний, говорить: для людини більш природними є мирна праця, будування, аніж війна й руйнування.

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя", - дорікав своїм сучасникам славетний Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, у творі "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє". У цьому вірші поет дуже емоційно і натхненно доносив до людей край важливу думку: не варто сліпо копіювати чужий досвід, чужі думки та ідеї, а треба жити своїм розумом. Брати від інших те, що є корисним, але думати власною головою. Треба мати почуття національної гідності, бути патріотом.    Майже кожен українець пам'ятає повчальну цитату з цього вірша: ...Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь... Але мало хто пам'ятає продовження цієї цитати, хоча воно є не менш повчальним: ...Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають... "Матір" - це Україна, це рідна земля, що породила нас. Цими словами Кобзар нас попереджує, що людина, що забуває свою країну та свій народ, не буде щасливою.  

Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/4250309-tvir-rozdum-na-temu-yakbi-vi-vchilis-tak-yak-treba-to-i-mudrist.html

Художня література є одним з найбільш важливих інструментів для всебічного гармонійного розвитку особистості. За до художніх образів людина отримує можливість пізнати світ у всіх його проявах, і це при тому, що в реальному житті вона може навіть ніколи не відчути і не пережити того, що прочитала в книгах. В силу багатьох причин ми не можемо приймати безпосередню участь у всіх видах діяльності, а це означає, що художня література в житті людини відіграє найважливішу роль в якості своєрідної форми пізнання реальної дійсності.

Художня література сприяє глибокому і цілеспрямованому літературному розвитку особистості, це необхідна умова становлення культури людини, яка самостійно будує своє життя і відповідає за свої вчинки перед своєю совістю і людьми. Це можна розцінювати як вклади в банках. Спочатку кладемо на депозит гроші і потім знімаємо з відсотками. З літературою відбувається трохи схоже. Кладемо собі на депозит прочитані літературні твори, а потім використовуємо свою начитаність в найрізноманітніших ситуаціях. Читання художньої літератури сприяє придбанню навичок різних переживань, емоційних і душевних, пов'язаних зі сприйняттям творів різних авторів, історичних епох, жанрів і стилів. У людини виробляються стійкі пріоритети, вона реалізує свої уподобання, прихильності в широкій мережі мистецьких творів світової культури. Прихильність людини до певного жанру художньої літератури та до певних авторів може сформуватися ще в дитячому віці, після прочитання казок та творів для дітей.

У процесі читання творів художньої літератури у людини розвивається мова, збагачується словниковий запас, уточнюється і активується її словник на основі формування конкретних понять і уявлень, виробляється вміння чітко і ясно висловлювати свої думки в усній і письмовій формі. Все це відбувається завдяки тому, що класичні твори художньої літератури написані загальновизнаною літературною мовою з образним і точним, емоційним і зігрітим ліризмом, який найбільше відповідає особливостям людського сприйняття.

Художня література сприяє формуванню у людини правильних моральних уявлень і виховує в неї позитивні почуття і емоції. Людина починає усвідомлювати ставлення оточуючих до себе і формувати відповідне ставлення до оточуючих, у неї складається уявлення про добро і зло, справедливість і несправедливість, ввічливість і грубість, скромність і нахабство, щедрість і жадібність. З книг людина може почерпнути безліч позитивних прикладів, на які слід рівнятися у своєму подальшому житті.

Художня література є ще й потужним інструментом естетичного виховання. Читаючи книги, людина розуміє силу художнього слова автора, починає відчувати повагу до творчості письменника, який зумів у своєму творі глибоко і яскраво розкрити образи різних людей, їх внутрішній світ і взаємини. Дуже часто книги, прочитані в дитинстві, запам'ятовуються людиною на все життя, оскільки саме в дитячому віці емоційні переживання найбільш сильні. У дитячому віці, завдяки злиттю естетичного та емоційного сприйняття художніх творів, починає формуватися духовна складова особистості людини, і упускати таку можливість неможна ні в якому разі.

Читання і адекватне сприйняття художніх творів вирішує відразу три завдання. По-перше, розширюється і поглиблюється кругозір людини, збагачуються її знання і емоції. По-друге, за до книг посилюється виховний вплив. По-трете, книги сприяють збагаченню і розвитку мови.