Твір роздум на тему: пісні в житті людини

З давніх давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Можна сказати, що життя кожної людини починалося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала. Пісня йшла поруч з народом всі віки. Ось тому народ і говорить: "Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину₴.

Джефрі Чосер (Бл. 1340-1400 рр.) - Найбільший англійський письменник XIV століття, званий «батьком англійської поезії». Народився в Лондоні в сім'ї виноторговця. Ділові зв'язки батька відкрили майбутньому поетові дорогу до двору. Чосер був пажем, королівським камердинером, а потім королівським кур'єром. У 1386 р був обраний депутатом до парламенту.

Творчість Чосера яскраво відобразило зрушення, що намітилися в англійській культурі другої половини XIV століття. Уже почали хитатися підвалини феодальної системи. Піднімалися міста. Помітний занепад католицької церкви. Англія стояла на порозі великого історичного перелому.

Чосер переклав англійською мовою французький алегоричний «Роман про Розу». Його продовжує залучати настільки улюблена в Середні століття форма «бачення» («Книга про герцогині», «Будинок слави», «Пташиний парламент»).

В «Кентерберійських оповіданнях» Чосер створив яскраву, барвисту панораму життя. За силою реалістичного письма, гострої іронії і вільному погляду на речі цей твір не має собі рівних у всій англійській літературі XIV в. Автору не чужа скромна жарт, майданні анекдоти, грубуватий комізм, хоча, коли це необхідно, він вміє бути вишуканим і навіть галантним. Він любить різноманітність і для кожної розповіді знаходить особливий тон. Тут присутні всі верстви англійського суспільства пізнього Середньовіччя; в творі представлені і лицарські романи, і бретонські ле, і житія святих, і алегорії.

Оповідачі, що зустрічаються на великій дорозі, це люди з різних куточків Англії, представники різних професій і соціальних груп, з різними інтересами, смаками та вподобаннями. Об'єднує їх чисто зовнішній побутової мотив: всі один йдуть в містечко Кентербері на поклоніння труні середньовічного англійського святого Фоми Бекета, убитого при Генріху II. По дорозі вони зближуються і, щоб згаяти шлях, змовляються розповісти кожен по дві новели.

Чосер з невідомих причин не закінчив свого найкращого твору. Всього він написав 24 новели. Книга відкривається «Спільним прологом», де дана характеристика всіх оповідачів. Разом з тим кожна новела має особливий пролог, що включає в себе бесіди і суперечки прочан або ж відверті зізнання оповідача про його звичаї і звички.

Обрана Чосером метрична форма, різко відрізняючись від аллітерірует вірша англосаксонської поезії, заклала основи тоніко-силабічного англійського вірша. Велика роль Чосера в створенні в створенні єдиного англійського літературної мови, в основу якого поет поклав лондонський діалект.

Объяснение:

1. Сила Іван.

2. "Ведмідь".

3. Село у Карпатах.

4. 20.

5. Має велику люблячу родину, одружений на Мілці.

6. Бідний селянин, який своєю силою і працею над собою, своїм тілом здобув славу і багатство.

7. Українець

8.

Упертість (“Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктору Брякусу це сподобало сь");

Наполегливість ("Він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. Бо одне діло — гнути залізо, а зовсім інше — перемагати таких же силачів, як і сам.");

Працьовитість ("Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників");

Співчутливість ("Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці");

Дбає про батьків ("Іван провів вуйка до потяга, передавши грошей батькам:");

Сильний ("Іван з легкістю виконував свої номери: «Залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях, «Зуби мамонта», «Залізний ніс». Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку");

Люблячий чоловік ("Попригортав до грудей Мілку (два підходи по двадцять разів)")

Зневага до алкоголю ("В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. І взагалі, вів здоровий б житт я");

Віра в Бога ("Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: "Боже "")

9. Мамині галушки, рідні гори, друзі, Мілка, цирк, виступи, мавпочку Піні.

10. "Я не звик пожирати суперників"

Якось так, сподіваюсь, нормально. Хорошо дня та успіхів! <3