Опис зовнішності коня шептала . 10 ів

Кінь був молодим, гарним, білим. За походженням - цирковим конем

У новелі «Парадокс» В. Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах для польоту». Ця фраза відома багатьом, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя не завжди створено для неї». Проблему щастя вирішує письменник і у своїй повісті «Сліпий музикант», яка побачила світ у 1886 році.

Для чого ж створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обста­винам? Як їй стати щасливою? Своє розуміння цих питань В. Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського, головного героя повісті.

Як відомо, Петро народився сліпим. Мати й дядько створили усі умови для нормального розвитку дитини. З одного боку, це була ніжність матері, поетичність її творчої натури, з іншого — мужність старого воїна, дядька Максима. Хлопчик зростав в атмосфері любові, тепла, турботливого ставлення. Дядько Максим вно­сив «чоловіче» начало, без якого Петро виріс би, наче «теплична рослина», і за­мкнувся б у собі.

А потім у житті Петра з’явилася Евеліна. Вона стала його ангелом-охоронцем, а пізніше коханою, дружиною, матір’ю його сина. Евеліна вносила в їхню дружбу «свій спокій, свою тиху радість, повідомляла сліпому нові відтінки навколишньо­го життя», а він «давав їй своє горе».

А горя у Петра дійсно було багато. Він соромився своєї сліпоти, не міг бачи­ти барви світу, насолоджуватися його красою і розмаїттям. Його мучило відчуття своєї неповноцінності. Петро цілком поринув у морок, в особисте нещастя, за­мкнувся у собі.

Із цього стану героя вивела подорож із сліпими співцями, на чолі з Кандибою. Петро побачив і пережив разом із сліпими співцями голод, холод, злидні, при­ниження, тобто він побачив справжнє горе, що було набагато страшнішим, ніж йому уявлялося. Петро вийшов із кризи. Зміни у душі героя відобразилися у тому, як він грав. «На місці сліпого і невтомного егоїстичного страждання він носить у душі відчуття життя, він відчуває і людське горе, і людську радість, він прозрів і зможе нагадати щасливим про нещасних...»

І Петро став щасливим. Для нього щастя полягає в тому, що він знайшов себе: став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на яко­му були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Мак-

симові Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов’язані із сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям.

Отже, Петро Попельський знайшов себе у цьому світі. Він щасливий ще й тим, що пізнав кохання, має сім’ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду щасливе майбутнє.

источник: Як знайти себе у цьому світі? (За повістю В. Короленна «Сліпий музикант») - Твори | ЗНО 

Жанр: співомовка Тема: розповідь про повернення пана із-за кордону і про хитрого гуменного. Ідея: уславлення кмітливості, мудрості гуменного. У співомовці «Гуменний» засуджується байдужість та безвідповідальність пана, хитрість та підступність прикажчика, його небажання визнати свою провину. Співомовка «Гуменний» побудована у формі діалогу між дідичем (так називали пана, великого землевласника) та гуменним (так називали прикажчика, що організовував роботу на току поміщика). Гуменний мав би почати розказати про лихо в маєтку пана через пожежу, що виникла на тіку, де він організовував роботи. Автор розмістив події, що сталися в родині дідича, в іншій послідовності, щоб підкреслити як хитрий гуменний хоче зняти зі себе відповідальність за всі біди. Але так багато лиха сталося в родині пана через те, що він мало уваги приділяв своєму маєткові та родині, напевно, дуже часто бував поза домом. У співомовці «Гуменний» висміяно негативну рису дідича: байдужість.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/stepan-rudanskiy-gumenniy-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua