Які головні герої твору звук павутини та чим текст та тема твору

Головні герої «Звук павутинки» — Льонька, Ніна, Адам. 
Твір навіює теплі почуття,хочеться вірити в добро,честь,любов,а головне-в справжню віддану дружбу.Після прочитаного ти ніби знову,як вперше, відкриваєш очі на навколишній світ,намагаєшся побачити щось особливе,незвідане для інших.Прокидається дитячий азарт до життя.
Головна тема твору:зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, фантастичний, чаруючий.
Льонька і є той самий,особливий, хлопчик. Його світосприйняття дивує та вражає.Струни його прекрасної душі ще нові та чисті,саме тому й звучать так гарно.
За його струнами бажаєш полинути в далекі мрії,повернутись в веселе дитинство,і просто радіти життю.

Відповідь:

Приблизно 1,5-2 роки.

Вона "Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо". Сніг, який побачила Моховинка одного ранку, це була перша зима Моховинки, отже їй було десь 5-6 місяців. Коли дід розвалив її хатку, Моховинка змушена була шукати притулок на зиму. Так вона потрапила в хлів на узліссі, де і прожила майже всю зиму. Ближче до весни, коли вже почав танути сніг, Моховинка змушена була покинути хлів і повернутися до лісу.

Цитата: "Минув після того цілий рік. Знову у лісі нападало багато снігу".

Якщо це вже була друга зима Моховинки, а народилася вона влітку, то  їй десь  15-18 місяців

Пояснення:

Під вечір вони вирушили углиб дніпровських плавнів. Та перед тим Швайка скочив на Вітрика, випростався на повен зріст і довго вдивлявся з-під долоні у татарський степ. Схоже, Швайку щось дуже непокоїло. Нарешті він зістрибнув з Вітрика, взяв його за повід і повів в очерети.

Земля стала пружною, під ногами зачвакала твань.

Було тихо і парко. Після сухого степового повітря хлопцям стало важко дихати. Хтось, невидимий за очеретами, раз по раз гучно ляскав по воді. Чи бобри, чи велика риба. Кілька разів до мандрівців долинало запитливо сердите рохкання, і тоді Пилип надовго завмирав, вслухаючись у байдужий, невпинний шурхіт густих очеретів.

Одного разу навіть вирішив повернути назад.

— Кабани тут люті, — пошепки пояснив він хлопцям. — Їх зараз краще оминати.