Микола трумбаїнітшхуна колумб головни герої и их анализ

Головні герої твору:
-Яся
-Марко
-Люда
-Анч

Тема: 
Конфлікт між дітьми та шпигунами;
Самостійні вчинки Ясі, Марко та Люди, які були правильними.
Ідея: 
Треба бути сміливим та кмітливим; 
У кожної проблеми є вихід.

Володи́мир Олексі́йович Підпа́лий (нар. 9 травня 1936 року — пом. 24 листопада 1973 року)— український поет, прозаїк, перекладач. Батько українського поета Андрія Підпалого.

[ред.] Життєпис

Народився в селі Лазірках 13 травня 1936 року, за 25 км від Лубен. Мати Ольга Власенко — козачка з хутора Макарівщини, батько Олексій Лукович — виходець з-під Великої Багачки. Батько працював на залізниці, захоплювався садівництвом та бджільництвом. На дев'ятому році мати була вже круглою сиротою і наймитувала в Лубнах. Батько Володимира Підпалого загинув у 1943 році під Києвом. Мати померла 21 січня 1957 року на час служби сина на флоті.

Володимир Підпалий навчався у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. За власним свідченням, любив історію, літературу та не розумів точних наук. В школі багато читав. У 1953 року закінчив 10 класів. Працював у МТС, колгоспі. 1955 року був мобілізований на флот.

У 1957 році демобілізувався (через хворобу ніг) та поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ), який закінчив 1962 року.

Перші вірші надрукував у 1958 році в газетах «Молодь України» та «Зміна». У Державному видавництві художньої літератури 1963 року вийшла перша збірка «Зелена гілка», роком пізніше —"Повесіння" у видавництві «Радянський письменник».

Працював старшим редактором поезії у видавництві «Радянський письменник». До Спілки письменників був прийнятий у 1967 році. Того ж року вийшла в світ збірка «Тридцяте літо». Після того були книжки «В дорогу — за ластівками» (1968) та «Вишневий світ» (1970), посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992). До останньої книги входять неопубліковані за життя твори В. Підпалого та спогади про нього.

Володимир Підпалий помер 24 листопада 1973 року.

У 2011 році опубліковано книгу «Золоті джмелі» (ISBN 9667430332 ), яка представляє повний поетичний доробок Підпалого та спогади багатьох письменників про нього.

Дядько максим    суворий, але чесний та турботливий.  саме це можна побачити читаючи розмову матері та дядька максима. яценко, відрізняється від інших героїв  бійцівським характером. у молодості він сліл усюди «небезпечним забіякою» і виправдав цю характеристику: виїхав в італію, де надійшов у загін гаріі. у бої з австрійцями максим втратив ногу, одержав безліч поранень і був змушений повернутися додому, щоб доживати своє століття в бездіяльності. дядько вирішує зайнятися вихованням петруся. йому доводиться боротися зі сліпою материнською любов’ю: він пояснює своїй сестрі ганні михайлівні, матері петруся, що зайва дбайливість може ушкодити розвитку хлопчика. дядько максим сподівається виховати нового «бійця за справу життя». це свідчить про  те, що він дбайливий та рішучий.  дядько максим: чесний, відкритий, мужній, має бійцівський характер, суворий, розумний. це?