Підготувати усний твір на тему "історичні пісні"

Основна ідея таких пісень - вираз прагнення до свободи. Вони відображають найпотаємніші думки і сподівання кріпосного селянства починаючи з XVII століття і до реформи 1861 року.У XVIII - першій половині XIX ст. виникла велика кількість так званих солдатських пісень, оригінальних за своїм змістом. У них відбилися найважливіші військові події тих років. Це пісні про Семирічній війні (1756-1761), про походи Суворова (1799) та Вітчизняній війні 1812 року, про тяготи тривалих військових переходів. В історичних піснях цього часу правдиво відображена повсякденне життя солдатів «на далекій чужині», важкі навчання, туга за батьківщиною і рідній сім'ї. Солдатські пісні тієї пори поповнили народний пісенний репертуар творами нової тематики, нових образів, думок, почуттів.В історичних піснях отримала відображення і російсько-турецька війна 1877-1878 років. Ця війна в піснях розглядається як війна за національну незалежність слов'ян.
Чимало пісень створено про Першій світовій війні. У них йшлося про витривалість, мужність і патріотизм російських солдатів. А основним жанром пісень того часу був жанр пісні-розповіді учасника або очевидця тих чи інших подій. Всі ці пісні сумного змісту, з нальотом трагічності.Головне в народних піснях - вираження ставлення народу до різних життєвих явищ. А в історичних піснях відображено ставлення простого народу до найважливіших подій історії, починаючи з давніх часів і закінчуючи нашими днями.Всім відома підкорює сила російських народних пісень. Вони мають властивість не тільки проникати глибоко в душу, але й викликати співпереживання.Цей чудовий жанр фольклору став невід'ємною частиною нашого життя, він підтвердив своє право на існування, пройшовши Тривалий випробування часом.Історичні народні пісні цінні тим, що в них знайшли відображення реальні події минулих років. Передаючись з покоління в покоління без значних змін, вони протягом багатьох століть зберігали сюжети і героїв, форми та виразні засоби.Тематика історичних пісень різноманітна і багатогранна: війни, походи, народні повстання, випадки з життя царів, державних діячів, провідників бунтів. По них можна судити про ставлення народу до подій, про його пріоритети та моральні цінності.

Відповідь:

1) Чи йо у твору "Білий кінь Шептало" продовження (так. Це твір "Кінь Шептало на молочарні")

2) Чи можна вважати образ Шептвло алегоричним ? (Так. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. )

3) Кому належать слова: Краще вдати скореного, ніж боротись і бути скореним насправді. (Шептало)

4) Чи згадуються в творі батьки Шептало?(Так.Запах трав на косогорі нагадав Шепталові дитинство, як він біг за матір’ю лошам-стригунцем, як мати розповідала йому про його дідів-прадідів — гордих білих коней, що гарцювали в цирку. )

5) Чи  вважав кінь себе бунтівником, революціонером?( Ні, він не бунтував, не ліз під батіг, а тільки відставав щодня на півголови, на півкроку і озирався на конюха, вкладаючи в той погляд увесь розум білого коня: мовляв, ти ж знаєш, я не підведу, я інакший, ніж вони, нас з тобою таких тільки двоє...)

6) Як звали конюха?(Степан)

7) Навіщо в 1 частині завфермеру знадобилось привода конячину прислалти? (Бо назавтра свиням зелені нема.)

8) Чиї слова: Недаремно ж білим коням дано розум. Головне, щоб він, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім.?(Шептало)

9) Чи вважав Шептало що має особливі стосунки з Степаном?(Так. Але для Степана він був не більше звичайного робочого коняки.)

10 Перелічіть основні проблеми твору.

(Проблематика «Білий кінь Шептало»

— людина в суспільстві;

— свобода і неволя;

—  особистість і натовп;

— дійсність і мрія. )

Во время Отечественной войны территорию Белоруссии оккупировали немецкие войска, и Ткачук вступил в партизанский отряд. Мороз же остался с детьми, тайно партизанам, пока один из сельчан, ставший полицаем, не начал что-то подозревать и устроил в школе обыск и допрос. Обыск результатов не дал, но преданные Морозу ребята решили отомстить. Небольшая группа, включая самого Миклашевича, которому тогда было 15 лет, подпилила опоры у моста, где должна была проезжать машина с шефом полиции по прозвищу Каин. Уцелевшие полицаи, выбираясь из воды, заметили убегавших мальчишек, которые вскоре оказались в плену у немцев. Только Морозу удалось уйти к партизанам. Немцы объявили, что если Мороз сдастся им, они отпустят ребят. Он добровольно сдался немцам, чтобы поддержать учеников в тюрьме. Когда их вели на казнь, Мороз бежать Миклашевичу, отвлекая внимание конвоиров.

Ребят и Мороза повесили. В честь детей поставили обелиск, а вот действия Мороза не всеми считаются подвигом — он не убил ни одного немца, наоборот, записан как попавший в плен.