Написати твір на тему "мої герої із фольклорної спадщини"

  Написати твір на тему "Мої герої із фольклорної спадщини" пропоную так:

  Я дуже люблю вивчати фольклорні твори: казки, пісні, думи, балади та інші. В них відтворюються уявлення наших предків про світ, особливості їхнього побуту та життя. Є в мене й улюблені герої фольклорної спадщини. Це котики і півники із казок, і славетні козаки із дум.

  Моєю улюбленою героїнею є Маруся Богуславка, мужність якої оспівували в думах, легендах та піснях. Маруся допомагає козакам звільнитися, адже дуже сумує за рідною землею. Усі герої народних творів символізують мужність, силу, щирість та любов до рідної землі.

Мовлення супроводжує всі види діяльності дітей

молодшого шкільного віку, оскільки виконує пізнавальну,

комунікативну, регулятивну та планувальну функції у грі

та навчанні.

Діалогічне мовлення, на думку мовознавців, має свої

лінгвістично!типологічні особливості. У мовознавчій науці

питання діалогічного мовлення досліджувалося низкою

учених (Г.Барінова, Т.Винокур, Н.Володіна, Т.Дученко,

Н.Шведова, Л.Щерба). Скажімо, Л.Щерба розкриває

поняття "діалогічне мовлення", яке за стилем є розмовним

і складається із взаємних реакцій двох індивідів, що спілку!

ються, визначається ситуацією чи висловлюванням співроз!

мовника. "Діалог – це, по суті, ланцюг реплік" [20, 115].

На думку Т.Винокура, діалог можна визначити як

особливу функціонально!стилістичну форму мовленнє!

вого спілкування, якій притаманні наявність двох або де!

кількох учасників, що обмінюються думками; більш!

менш швидкий темп, коли кожен компонент її є реплі!

кою; помірна лаконічність реплік. Для усного мовлення

характерні: стислість і простота побудови речень, безспо!

лучникові зв'язки, емоційна безпосередність, інтонаційна

і образна виразність викладу, насиченість прислів'ями і

приказками [6, 46].

За словами Л.Регуша, в діалогічному спілкуванні важ!

лива роль належить немовленнєвим емоційно!експре!

сивним компонентам [16, 87].

Психологи розглядають мовлення як процес (М.Жин!

кін) і як діяльність (О.Леонтьєв), як вид специфічної

діяльності людини, що забезпечує спілкування (Л.Вигот!

ський, О.Лурія, О.Люблінська). У психолого!педагогічній

літературі останніх років (О.Свириденко, Т.Пироженко)

переноситься центр ваги з методики розвитку мовлення

на проблему формування мовленнєвого спілкування, що

дає змогу навчити дітей на основі певної комунікативної

ситуації. На їхню думку, розвивати мовленнєве спілкуван!

ня як діяльність означає засвоїти технологію такого нав!

чання, в якому постійно присутнє звертання дійових осіб

одне до одного.

Дидактико!методичний підхід розкриває роль діало!

гічного мовлення у вирішенні завдань різнобічного роз!

витку особистості учня (М.Вашуленко, Л.Варзацька,

Т.Ладиженська, А.Зимульдінова). У методиці навчання

рідної мови аналізується процес формування вих умінь та навичок дітей (Т.Ладиженська, М.Львов,

Л.Варзацька, А.Зимульдінова).

У Державному стандарті початкової загальної освіти

з освітніх галузей розроблено нові підходи до вивчення

української мови як рідної в загальноосвітній школі [1, 3].

Ці підходи ґрунтуються на комунікативно!діяльнісному

характері навчання мови й мовлення (М.Вашуленко,

Л.Варзацька, І.Гудзик), який об'єднує в собі мовленнєвий,

мовний, соціокультурний і діяльнісний аспекти [1; 8; 17].

Дослідники вважають, що рідна мова й мовлення саме

і є тим підґрунтям, на якому можна формувати мовленнєві

уміння дитини, готувати її до життя, навчити висловлю!

вати думку в невимушеній формі, тобто оволодіти мов!

ленням в усьому багатстві мовних засобів (М.Вашуленко,

О.Савченко).

У теоретичній і практичній дидактиці важливим зав!

данням вважається формування діалогічного мовлення на

основі тексту. Незважаючи на те, що проблемі навчання

діалогічного мовлення в теорії приділяється багато уваги,

все ж його методичні аспекти, як і прикладна технологія

розвитку діалогу, залишаються недостатньо розкритими.

Питання методики навчання діалогічного мовлення

досліджувалося такими вченими, як Е.Пелихата, В.Скалкін,

А.Зимульдінова та ін. [8; 13; 18].

Аналіз педагогічного досвіду, який ми вивчали в за!

гальноосвітніх школах Львівської області, засвідчив, що

вчителі недостатньо орієнтуються у формуванні вмінь та

навичок діалогічного мовлення на основі тексту. Вони

мотивують це відсутністю методичних посібників, реко!

мендацій, оскільки на сьогодні вони є застарілими.

за діалогічним мовленням учнів на

уроках української мови в 2–4 класах загальноосвітніх

шкіл Львівського регіону, проведення педагогічного експе!

рименту в трьох його формах – констатувальному, навчаль!

ному та підсумковому – засвідчило спонтанний (стихійний)

рівень володіння учнів уміннями діалогічного мовлення.

Як засвідчують анкетування вчителів шкіл Львівської

області, бесіди з ними, аналіз учнівських відповідей на

уроках української мови, у практиці роботи вчителів

переважає навчання граматики мови, а спілкуванню

належить другорядне місце. Вчителі відзначали в анкетах,

що вони проводять з учнями бесіди, однак переважно

репродуктивного змісту. Вони відчувають складності

у проведенні діалогу як вправляння, оскільки відсутня

навчально!методична література з цього питання.

Объяснение:

Головне, що розрізняє їх, — ця наявність життєвого досвіду (здебільшого сумного) в Онєгіна й відсутність його в Тетяни. Звідси — простота, довірливість і щирість героїні й обережність і розважливість її улюбленого

Тетяна керується у своїх учинках тільки почуттями, а Євгеній — доводами розуму. Героїня виявилася смелее й рішучіше свого обранця. Всупереч традиціям і думці світла вона перша пише Онєгіну й освідчуватися в коханні. Онєгін же настільки дорожить суспільною думкою, що вбиває на дуелі друга

У своєму листі Онєгін майже повторює пояснення Тетяни. Може бути, того, що всі закохані схожі один на одного. Але саме в той момент, коли, здавалося б, Онєгін і Тетяна зрівнялися у своєму життєвому досвіді й духовному розвитку, вони повинні розстатися. Але й за це розставання ми любимо їх ще більше. «Я с тої мінути не захотіла бути щасливої», — пише Марина Цветаева, поставивши можливість любити й бути улюбленим вище можливості щастя. Таких незбагненних героїв у нас більше немає.

Объяснение: