Чому київ назвали києвом! іть! дуже треба! на 11.10.!

Давні легенди

Звернемось спочатку до загальнодоступного джерела інформації — книги „Літопис руський” (Іпатський список).

„Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм, — то було між них [між родами — Р.Н.] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок, на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом.”

Ця інформація добре знайома всім ще зі шкільної парти, і, як видається, немає підстав ще щось додатково шукати-вишукувати. Такий підхід був би правомірним, якби не одне суттєве „але” — у процитованому вище тексті проглядається зовсім інший зміст. Який саме?

Якби названі в тексті імена — Кий, Щек, Хорив і Либідь — були б власними іменами, то чому ж вони не збереглись і донині, як-от: Олег, Ольга, Ігор, Рюрик та інші? На мою думку, тут ідеться про братні або просто роди, а те, що ми, нащадки, сприймаємо як імена людей — насправді назви цих родів або ж назви поселень з попередніх місць проживання цих спільнот.

Добрий день, Всеволоде Нестайко! Я прочитала вашу книгу «Тореадори з Васюківки» і хочу сказати, що ця книга просто фантастика! Мені здається,ми з Явою схожі. Він завжди сміється, шукає пригоди й ніколи не сидить на місці, це дуже круто. Ця книга сповнена великою кількістю смішних моментів, наприклад, метро під свинарником або ж Робінзон Кукурузо. Мені більше за все сподобалась частина, де хлопці заблукали в кукурудзі і Ява сказав:

Объяснение:"Не зви мене більше – Ява, зви мене – Кукурузо!". І їхні інші пригоди теж не залишили мене байдужою. Я впевнена, що прочитаю цю книгу ще не один раз, оскільки вона справді запала мені в серце. Я обов'язково пораджу своїм друзям її прочитати!)

Переведи если что на свой язык)

Объяснение:

Мысли легендарных пророков, библейские мотивы доказывали, что человеческая работа - это красота, справедливость и любовь. Шевченко обращался к Библии как к литературному произведению, а не как к святому письму, отсюда он брал образы, мотивы и сюжеты, создавая поэзии актуального гражданского направления - антицарского, антикрепостнического, революционного содержания. Произведения «Мария» «Цари», «Подражание Иезекилию», «Исая. Глава 35» имеют откровенно революционный смысл.