Фанфік до твору шпага славка беркута

Книга здавна цінувалася суспільством. вона несла в собі потрібну інформацію, а деякі книги є безцінними, так як зберігають унікальну інформацію. до книги ставилися з особливою повагою, купити її було не так легко. купувати книги і вчитися, могли тільки заможні люди. однак час змінюється, і зараз книга не користується такою повагою, як раніше. зараз є дуже багато інших джерел, з яких можна дізнатися всю необхідну інформацію: інтернет, радіо, телебачення, газети, журнали. ставлення до книг у сучасних людей зовсім інше, ніж десятки років тому. мало хто тепер ходить в бібліотеки, щоб написати реферат. досить злазити в інтернет і завантажити потрібну тему, і все - не потрібно довго мучитися. мало хто сьогодні захоплюється фантастичними романами, оповіданнями. відеодиски, кінотеатри, супутникове телебачення, стільки фільмів цікавих можна подивитися, навіщо тоді читати книги? книга в першу чергу виховує людину, вона відкриває перед ним новий цікавий світ, формує у нього життєві погляди і переконання, вона розвиває, вчить мислити, фантазувати, мріяти. це основні її функції, і за це книгу потрібно поважати. можливо, з часом книга знову знайде свою колишню популярність, і читати її буде в першу чергу модно. моя улюблена книга вот чем мог

          проаналізувати пісню "сонце низенько" можна так:           аналіз твору «сонце низенько, вечір близенько»           жанр твору: пісня.           тема: розповідь про два закохані серця, які присягають у вірності одне одному.             ідея: уславлення думки про те, що кохання – найцінніше почуття у житті кожної людини.             римування: парне (аабб)             художні засоби: -          звертання: моє серденько, мій голубчику. -          повтори: ой прийди, прийди. -          епітети: вірно, чесно, примірно.             у творі є двоє головних ліричних героїв – дівчина та парубок. це закохані, які мріють про зустріч, бо сумують одне за одним. вони цінують кожну мить, проведену разом. але їм дуже важко розставитися, про що говорять рядки: «ой як впускала, / то й цілувала. / як випускала, / тяжко вздихала». це дуже гарна й романтична історія двох закоханих сердець.