Яке значення для людей має колискова пісня

Кожен із нас, напевне, пам'ятає той час, коли мама, кинувши всі недороблені справи, сідала ввечері біля ліжка в дитячій кімнаті й співала колискову. В її голосі завжди було стільки теплоти, ніжності, любові, що по тілу розливалася солодка втома, очі самі заплющувалися й ми поринали в країну снів. Так було з давніх-давен і так буде завжди, бо материні почуття найсильніші й найщиріші в світі, бо ніхто нас ніколи так не пригорне, не любитиме так, як мама. І звичайно, голос матері дитина може впізнати з безлічі інших, бо тільки в ньому відчувається справжня турбота, тільки з мамою малюк почувається захищеним.
Тож не дивно, що серед усіх народних пісень особливою красою виділяються колискові, які супроводжували чи не найвідповідальніший час у житті кожної людини. Найперші роки життя для дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати можуть тільки сама дитина та її мати. Власне, матері традиційно належить найголовніша роль у вихованні маленької особистості.

Роль художніх засобів у повісті надзвичайно велика. Художні засоби надають твору яскравість, підсилюють емоційний вплив, привертають увагу читача до висловів.  Художні засоби допомагають автору створити художній образ, а читачу поринути в світ художнього твору, розкрити авторський задум.

Автор додає у свою розповідь багато епітетів, наприклад: в довгому покрученому яру;  здорові загорілі жилаві руки; густі дрібні зморшки; обидва довгообразі й русяві;

Застосовує численні порівняння: на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави; В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла; зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями; здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів; лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця; сині, як небо, очі; Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

Метафори: пишно горів вечірній світ сонця; дзвінкий гук задрижав і розлився по селі на всі долини; над лісом розлився дивний спокій;

Персоніфікація: Гроші втікали до шинкаря.

Мова персонажів насичена народними висловами: Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. ...брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем. ...як ходить, то неначе решетом горох точить... Як бог дасть, то і в калюжі втопишся. ...на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.

... наговорив синам сім мішків гречаної вовни... Вже той каторжний горб сидить мені отут у печінках.

Сочинение на тему «Россия - родина моя»

Я родился в самой замечательной стране  -  в России. Я патриот, поэтому люблю свою страну. Для меня это самая лучшая страна, ведь именно в ней живут мои родители, подарившие мне жизнь, и в ней я вырос. Россия большая страна с безграничными возможностями. Я не понимаю тех, кто хочет отсюда уехать, как будто в других странах жизнь намного лучше.

У нас самая красивая природа, с бескрайними полями, душистыми травами и ароматными цветами. В лесах растут великие и могучие деревья, которые зимой выглядят просто волшебно. Вообще зимним лесом можно восторгаться и восхищаться бесконечно. Даже приезжающие туристы ценят красоту русской природы. Мы должны беречь ее и ценить то, что у нас есть. Животных в наших лесах тоже много, только наши люди относятся к природе как к чему-то должному и совершенно ее не берегут.

Земля в России полна различных полезных ископаемых, поэтому многими ресурсами мы обеспечиваем себя сами. Да и в другие страны поставляются наши ресурсы. Люди славятся своим гостеприимством и готовы другим. Наша страна самая многонациональная и сейчас все нации живут в мире и дружбе. Только мы можем похвастаться разнообразием традиций и праздников. Наша национальная кухня несравнима ни с чьей другой кухней в мире.

Я действительно горжусь своей страной. Наш народ не победить, ведь мы сильные духом и никогда не бросаем товарища в беде. Конечно в России, как и в других странах, есть свои проблемы, но они есть у всех стран. Поэтому не стоит искать лучшей жизни за рубежом, ведь не зря говорят о том, что хорошо везде, где нас нет. Есть иностранцы, которые хотят жить в нашей стране, поэтому мы должны ценить то, что имеем. Такой красивой и необъятной родины нет ни у кого, только у жителей нашей страны. Мы должны беречь Россию и гордиться, что родились именно здесь.