ответ:
пантелеймон куліш — видатний діяч української культури, письменник, критик, публіцист, етнограф і видавець, просвітитель і гуманіст, талановитий майстер слова. провідною темою творчості письменника була соціальна й національна доля українського народу, його мова й література, тобто так звана "українська ідея".
найбільшу та найціннішу частину спадщини письменника становить художня проза, зокрема "чорна рада" — перший український історичний роман. до "чорної ради" пантелеймон куліш додав підзаголовок "хроніка 1663 року". в основу роману покладені історичні події складних і важких часів другої половини xvii століття після смерті богдана хмельницького. ця доба відома в історії під назвою "руїни". україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до чорної ради 1663 року. пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема, "літопис самовидця". у романі діють реальні історичні особи — яким сомко, іван брюховецький. головний конфлікт твору — це боротьба за гетьманську булаву між сомком, якого підтримувала козацька старшина, та брюховецьким, що зумів улестити й повести за собою низове козацтво, селянську бідноту та міщанство. з історичною сюжетною лінією тісно переплітається інша — особиста — кохання лесі череванівни та петра шраменка. творча уява митця реально й живо змалювала нам багатьох персонажів, що не існували в дійсності. це черевань, кирило тур, леся, старий запорожець пугач та інші.
намагаючись дотримуватись історичної достовірності, пантелеймон куліш все ж таки не уник суб'єктивних оцінок. історичний роман не претендує на абсолютну правду, автор має право розкривати свої погляди на минуле. у "чорній раді" авторські симпатії на боці наказного гетьмана сомка та полковника шрама. саме козацьку старшину, яку представляють ці персонажі, письменник вважав тією політичною силою, що могла б забезпечити майбутнє процвітання україни.
объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Визначте художні засоби ( епітети метафори порі тече річка невеличка, схочу- віддай мене моя матінко, за кого хочу