8цитат про павлуся з повісті "за сестрою"

• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».
• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».
• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».
• «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».
• Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
• «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».
• «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати». 

катря – проста селянська дівчина. у неї її хлопець, з яким вона планує одружитися. проте вона закохується у панича, батьки якого всіляко протидіють такому шлюбу. сам панич поводиться досить пасивно, а дівчина не може змиритися з таким життям. михайло – панич, син поміщиків. досить пасивний хлопець. проте на нього мають вплив ліберальні ідеї. він починає навчати простих дітей грамоти. проте, знову ж, його рішучості на довго не вистачає. герой, «розкішно по-українськи одягнений», лежить без жупана в садку і курить сигару, розмірковуючи: «чорт його зна, якісь мене лінощі обсіли: сьогодні вже й до школи не пішов (потягається). та з цією дрібнотою нудно й воловодитись… тільки павло й зможе! ». павло – нова інтелігенція. людина виважена, рішуча. вважає панську мораль огидною, намагається не тільки осуджувати, а й протистояти стара дзвонариха, мати катерини – типовий образ української селянки. жінка добра, працьовита, любить дочку й бажає їй щастя. мати вважає, що катря буде щаслива із дмитром. жінка дотримується норм народної моралі в поглядах на дівочу честь, уважає ганьбу найбільшим гріхом, тим більше, що полюбила катерина панича. мати проклинає дочку страшними прокльонами, а сама божеволіє.

мати в житті головного героя" в новеллі м.хвильового "я (романтика)"

роки життя і становлення як особистості письменника м. хвильового на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. в окопах першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із денікінцями. отже,

м. хвильовий був сином своєї доби, який мав як багато високих поривань, так і прикрих ілюзій.

звісно, що будь-які революційні події у своєму зародку сприймаються цілком позитивно. революція — це зміна, це свіже повітря, це нове життя. особливо революційні заклики захоплюють молодь, адже юність — час бунтування, заперечення всього традиційного, возвеличення і ствердження нових ідеалів. молодій недосвідченій людині важко передбачити наслідки своїх дій. навіть найогидніша, найзлочинніша ідея може бути прикрашена таким чином, що її суть залишиться непомітною під зовнішнім маскарадом гламурних барв.

молода людина не завжди спроможна стримати свою буремну природу, пристрасть, незалежно від того, на який предмет вона спрямована. це поняття має назву — фанатизм. мабуть, сучасним хлопцям і дівчатам, які є фанатами популярної музики, смішно дізнаватися про те, що їхні однолітки ще на початку двадцятого століття ставали фанатами. хоча поняття "фанатизм" можна використовувати на позначення багатьох явищ, що виходять за межі загальновизнаної людської моралі. це щось "надмірне" — надмірне захоплення і слідування привабливим ідеям, надмірне захоплення незвичною особистістю.